¹ايها الرجال الاخوة والآباء اسمعوا احتجاجي الآن لديكم‎.

¹Мужі брати й батьки, вислухайте тепер мов оправданнє перед вами.

²‎فلما سمعوا انه ينادي لهم باللغة العبرانية اعطوا سكوتا احرى‎. ‎فقال

²Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.

³انا رجل يهودي ولدت في طرسوس كيليكية ولكن ربيت في هذه المدينة مؤدبا عند رجلي غمالائيل على تحقيق الناموس الابوي وكنت غيورا للّه كما انتم جميعكم اليوم‎.

³І рече: Я справді чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож вв всї тепер.

⁴‎واضطهدت هذا الطريق حتى الموت مقيدا ومسلما الى السجون رجالا ونساء‎.

⁴Я сей путь гонив до смерте, вяжучи та віддаючи в темниці чоловіків і жінок;

⁵‎كما يشهد لي ايضا رئيس الكهنة وجميع المشيخة الذين اذ اخذت ايضا منهم رسائل للاخوة الى دمشق ذهبت لآتي بالذين هناك الى اورشليم مقيدين لكي يعاقبوا‎.

⁵яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.

⁶‎فحدث لي وانا ذاهب ومتقرّب الى دمشق انه نحو نصف النهار بغتة ابرق حولي من السماء نور عظيم‎.

⁶Стало ся ж мені, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.

⁷‎فسقطت على الارض وسمعت صوتا قائلا لي شاول شاول لماذا تضطهدني‎.

⁷І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?

⁸‎فاجبت من انت يا سيد. فقال لي انا يسوع الناصري الذي انت تضطهده.

⁸Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? і рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.

⁹والذين كانوا معي نظروا النور وارتعبوا ولكنهم لم يسمعوا صوت الذي كلمني‎.

⁹Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав мені.

¹⁰‎فقلت ماذا افعل يا رب. فقال لي الرب قم واذهب الى دمشق وهناك يقال لك عن جميع ما ترتب لك ان تفعل‎.

¹⁰Сказав же я: Що робити мені, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.

¹¹‎واذ كنت لا ابصر من اجل بهاء ذلك النور اقتادني بيدي الذين كانوا معي فجئت الى دمشق

¹¹Як же не бачив я від сяйва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.

¹²ثم ان حنانيا رجلا تقيا حسب الناموس ومشهودا له من جميع اليهود السكان

¹²Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всіх тамешнїх Жидів,

¹³أتى اليّ ووقف وقال لي ايها الاخ شاول ابصر. ففي تلك الساعة نظرت اليه

¹³прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тій ж години побачив його.

¹⁴فقال. اله آبائنا انتخبك لتعلم مشيئته وتبصر البار وتسمع صوتا من فمه‎.

¹⁴Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.

¹⁵‎لانك ستكون له شاهدا لجميع الناس بما رايت وسمعت‎.

¹⁵Бо будеш сьвідком Йому перед усіма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.

¹⁶‎والآن لماذا تتوانى. قم واعتمد واغسل خطاياك داعيا باسم الرب

¹⁶А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

¹⁷وحدث لي بعدما رجعت الى اورشليم وكنت اصلّي في الهيكل اني حصلت في غيبة

¹⁷І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,

¹⁸فرأيته قائلا لي اسرع واخرج عاجلا من اورشليم لانهم لا يقبلون شهادتك عني‎.

¹⁸і видів Його, глаголючого мені: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.

¹⁹‎فقلت يا رب هم يعلمون اني كنت احبس واضرب في كل مجمع الذين يؤمنون بك‎.

¹⁹А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.

²⁰‎وحين سفك دم استفانوس شهيدك كنت انا واقفا وراضيا بقتله وحافظا ثياب الذين قتلوه‎.

²⁰І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

²¹‎فقال لي اذهب فاني سارسلك الى الامم بعيدا

²¹І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.

²²فسمعوا له حتى هذه الكلمة ثم رفعوا اصواتهم قائلين خذ مثل هذا من الارض لانه كان لا يجوز ان يعيش‎.

²²Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землі такого! не жити йому.

²³‎واذ كانوا يصيحون ويطرحون ثيابهم ويرمون غبارا الى الجو

²³Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,

²⁴أمر الامير ان يذهب به الى المعسكر قائلا ان يفحص بضربات ليعلم لاي سبب كانوا يصرخون عليه هكذا

²⁴звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.

²⁵فلما مدوه للسياط قال بولس لقائد المئة الواقف أيجوز لكم ان تجلدوا انسانا رومانيا غير مقضي عليه‎.

²⁵Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?

²⁶‎فاذ سمع قائد المئة ذهب الى الامير واخبره قائلا انظر ماذا انت مزمع ان تفعل. لان هذا الرجل روماني‎.

²⁶Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.

²⁷‎فجاء الامير وقال له قل لي. انت روماني. فقال نعم‎.

²⁷Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи мені, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.

²⁸‎فاجاب الامير اما انا فبمبلغ كبير اقتنيت هذه الرعوية. فقال بولس اما انا فقد ولدت فيها‎.

²⁸І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).

²⁹‎وللوقت تنحى عنه الذين كانوا مزمعين ان يفحصوه واختشى الامير لما علم انه روماني ولانه قد قيده

²⁹Зараз тоді відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.

³⁰وفي الغد اذ كان يريد ان يعلم اليقين لماذا يشتكي اليهود عليه حله من الرباط وامر ان يحضر رؤساء الكهنة وكل مجمعهم فاحدر بولس واقامه لديهم

³⁰Назавтра ж, хотівши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всій раді їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.