¹فقال رئيس الكهنة أترى هذه الامور هكذا هي‎.

¹Каже тодї архиєрей: Чи справді се так?

²‎فقال ايها الرجال الاخوة والآباء اسمعوا. ظهر اله المجد لابينا ابراهيم وهو في ما بين النهرين قبلما سكن في حاران

²Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Месопотамиї, перш нїж оселив ся він у Харані,

³وقال له اخرج من ارضك ومن عشيرتك وهلم الى الارض التي اريك‏‎.

³і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.

⁴‎فخرج حينئذ من ارض الكلدانيين وسكن في حاران. ومن هناك نقله بعد ما مات ابوه الى هذه الارض التي انتم الآن ساكنون فيها‎.

⁴Тоді вийшовши в землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.

⁵‎ولم يعطه فيها ميراثا ولا وطأة قدم ولكن وعد ان يعطيها ملكا له ولنسله من بعده ولم يكن له بعد ولد‎.

⁵І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги. а обіцяв дати йому її в державу і насінню його після него, як не було в него дитини.

⁶‎وتكلم الله هكذا. ان يكون نسله متغربا في ارض غريبة فيستعبدوه ويسيئوا اليه اربع مئة سنة‎.

⁶Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.

⁷‎والامة التي يستعبدون لها سادينها انا يقول الله. وبعد ذلك يخرجون ويعبدونني في هذا المكان‎.

⁷А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог, і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місці сьому.

⁸‎واعطاه عهد الختان وهكذا ولد اسحق وختنه في اليوم الثامن. واسحق ولد يعقوب ويعقوب ولد رؤساء الآباء الاثني عشر‎.

⁸І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

⁹‎ورؤساء الآباء حسدوا يوسف وباعوه الى مصر وكان الله معه

⁹А патриярхи через зависть продали ИосиФа в Єгипет; і був з ним Бог,

¹⁰وانقذه من جميع ضيقاته واعطاه نعمة وحكمة امام فرعون ملك مصر فاقامه مدبرا على مصر وعلى كل بيته

¹⁰і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.

¹¹ثم أتى جوع على كل ارض مصر وكنعان وضيق عظيم فكان آباؤنا لا يجدون قوتا‎.

¹¹Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Ханаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.

¹²‎ولما سمع يعقوب ان في مصر قمحا ارسل آباءنا اول مرة‎.

¹²Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгипті, післав отцїв наших найперш.

¹³‎وفي المرة الثانية استعرف يوسف الى اخوته واستعلنت عشيرة يوسف لفرعون‎.

¹³А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся званим Фараонові рід Йосифів.

¹⁴‎فارسل يوسف واستدعى اباه يعقوب وجميع عشيرته خمسة وسبعين نفسا‎.

¹⁴Піславши ж ЙосиФ, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.

¹⁵‎فنزل يعقوب الى مصر ومات هو وآباؤنا

¹⁵Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,

¹⁶ونقلوا الى شكيم ووضعوا في القبر الذي اشتراه ابراهيم بثمن فضة من بني حمور ابي شكيم‎.

¹⁶і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.

¹⁷‎وكما كان يقرب وقت الموعد الذي اقسم الله عليه لابراهيم كان ينمو الشعب ويكثر في مصر

¹⁷Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ$$ намножувавсь у Єгиптї,

¹⁸الى ان قام ملك آخر لم يكن يعرف يوسف‎.

¹⁸аж поки настав инший цар, що не знав уже ЙосиФа.

¹⁹‎فاحتال هذا على جنسنا واساء الى آبائنا حتى جعلوا اطفالهم منبوذين لكي لا يعيشوا

¹⁹Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.

²⁰وفي ذلك الوقت ولد موسى وكان جميلا جدا. فربي هذا ثلاثة اشهر في بيت ابيه‎.

²⁰Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяці в хатї батька його.

²¹‎ولما نبذ اتخذته ابنة فرعون وربته لنفسها ابنا‎.

²¹Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.

²²‎فتهذب موسى بكل حكمة المصريين وكان مقتدرا في الاقوال والاعمال.

²²І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.

²³ولما كملت له مدة اربعين سنة خطر على باله ان يفتقد اخوته بني اسرائيل‎.

²³Як же сповнивсь йому сорокодїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

²⁴‎واذ رأى واحدا مظلوما حامى عنه وانصف المغلوب اذ قتل المصري‎.

²⁴І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єдиптянина.

²⁵‎فظن ان اخوته يفهمون ان الله على يده يعطيهم نجاة. واما هم فلم يفهموا‎.

²⁵Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасенне; вони ж не зрозуміли.

²⁶‎وفي اليوم الثاني ظهر لهم وهم يتخاصمون فساقهم الى السلامة قائلا ايها الرجال انتم اخوة. لماذا تظلمون بعضكم بعضا‎.

²⁶Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?

²⁷‎فالذي كان يظلم قريبه دفعه قائلا من اقامك رئيسا وقاضيا علينا‎.

²⁷Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?

²⁸‎أتريد ان تقتلني كما قتلت امس المصري‎.

²⁸Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?

²⁹‎فهرب موسى بسبب هذه الكلمة وصار غريبا في ارض مديان حيث ولد ابنين

²⁹Утік же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.

³⁰ولما كملت اربعون سنة ظهر له ملاك الرب في برية جبل سينا في لهيب نار عليقة‎.

³⁰А як уплило сорок років, явивсь йому в пустині під горою Сипаєм ангел Господень у поломї огняного куща.

³¹‎فلما رأى موسى ذلك تعجب من المنظر. وفيما هو يتقدم ليتطلع صار اليه صوت الرب

³¹Мойсей же побачивши дивувавсь видїннвм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:

³²انا اله آبائك اله ابراهيم واله اسحق واله يعقوب. فارتعد موسى ولم يجسر ان يتطلع‎.

³²Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.

³³‎فقال له الرب اخلع نعل رجليك لان الموضع الذي انت واقف عليه ارض مقدسة‎.

³³Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, - земля сьвята.

³⁴‎اني لقد رأيت مشقة شعبي الذين في مصر وسمعت انينهم ونزلت لأنقذهم. فهلم الآن ارسلك الى مصر

³⁴Дивившись видів я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннв його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.

³⁵هذا موسى الذي انكروه قائلين من اقامك رئيسا وقاضيا هذا ارسله الله رئيسا وفاديا بيد الملاك الذي ظهر له في العليقة‎.

³⁵Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).

³⁶‎هذا اخرجهم صانعا عجائب وآيات في ارض مصر وفي البحر الاحمر وفي البرية اربعين سنة

³⁶Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгипті, й на Червоному морі, і в пустиш сорок років.

³⁷هذا هو موسى الذي قال لبني اسرائيل نبيا مثلي سيقيم لكم الرب الهكم من اخوتكم. له تسمعون‎.

³⁷Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.

³⁸‎هذا هو الذي كان في الكنيسة في البرية مع الملاك الذي كان يكلمه في جبل سينا ومع آبائنا. الذي قبل اقوالا حية ليعطينا اياها‎.

³⁸Се той, що був у зборі в пустині з ангелом, котрий промовляв до него на горі Сипаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.

³⁹‎الذي لم يشأ آباؤنا ان يكونوا طائعين له بل دفعوه ورجعوا بقلوبهم الى مصر

³⁹Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,

⁴⁰قائلين لهرون اعمل لنا آلهة تتقدم امامنا. لان هذا موسى الذي اخرجنا من ارض مصر لا نعلم ماذا اصابه‎.

⁴⁰говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало, ся з ним.

⁴¹‎فعملوا عجلا في تلك الايام واصعدوا ذبيحة للصنم وفرحوا باعمال ايديهم‎.

⁴¹І зробили телця в дні ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.

⁴²‎فرجع الله واسلمهم ليعبدوا جند السماء كما هو مكتوب في كتاب الانبياء. هل قربتم لي ذبائح وقرابين اربعين سنة في البرية يا بيت اسرائيل‎.

⁴²Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзі пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви мені сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

⁴³‎بل حملتم خيمة مولوك ونجم الهكم رمفان التماثيل التي صنعتموها لتسجدوا لها. فانقلكم الى ما وراء بابل

⁴³Ні, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого РемФана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.

⁴⁴واما خيمة الشهادة فكانت مع آبائنا في البرية كما امر الذي كلم موسى ان يعملها على المثال الذي كان قد رآه‎.

⁴⁴Намет сьвідчення був у отців наших у пустинї, як звелїв Той, Хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

⁴⁵‎التي ادخلها ايضا آباؤنا اذ تخلفوا عليها مع يشوع في ملك الامم الذين طردهم الله من وجه آبائنا الى ايام داود

⁴⁵Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днів Давидових.

⁴⁶الذي وجد نعمة امام الله والتمس ان يجد مسكنا لاله يعقوب

⁴⁶Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

⁴⁷ولكن سليمان بنى له بيتا‎.

⁴⁷Соломон же збудував йому храм.

⁴⁸‎لكن العلي لا يسكن في هياكل مصنوعات الايادي. كما يقول النبي

⁴⁸Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

⁴⁹السماء كرسي لي والارض موطئ لقدميّ. اي بيت تبنون لي يقول الرب واي هو مكان راحتي‎.

⁴⁹Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

⁵⁰‎أليست يدي صنعت هذه الاشياء كلها

⁵⁰Хиба не моя рука зробила се все?

⁵¹يا قساة الرقاب وغير المختونين بالقلوب والآذان انتم دائما تقاومون الروح القدس. كما كان آباؤكم كذلك انتم‎.

⁵¹Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

⁵²‎اي الانبياء لم يضطهده آباؤكم وقد قتلوا الذين سبقوا فانبأوا بمجيء البار الذي انتم الآن صرتم مسلميه وقاتليه‎.

⁵²Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

⁵³‎الذين اخذتم الناموس بترتيب ملائكة ولم تحفظوه

⁵³Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.

⁵⁴فلما سمعوا هذا حنقوا بقلوبهم وصروا باسنانهم عليه‎.

⁵⁴Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

⁵⁵‎واما هو فشخص الى السماء وهو ممتلئ من الروح القدس فرأى مجد الله ويسوع قائما عن يمين الله‎.

⁵⁵Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,

⁵⁶‎فقال ها انا انظر السموات مفتوحة وابن الانسان قائما عن يمين الله‎.

⁵⁶і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.

⁵⁷‎فصاحوا بصوت عظيم وسدوا آذانهم وهجموا عليه بنفس واحدة‎.

⁵⁷Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушне на него,

⁵⁸‎واخرجوه خارج المدينة ورجموه. والشهود خلعوا ثيابهم عند رجلي شاب يقال له شاول‎.

⁵⁸і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклади одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,

⁵⁹‎فكانوا يرجمون استفانوس وهو يدعو ويقول ايها الرب يسوع اقبل روحي.

⁵⁹і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

⁶⁰ثم جثا على ركبتيه وصرخ بصوت عظيم يا رب لا تقم لهم هذه الخطية. واذ قال هذا رقد

⁶⁰Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.