¹وفي اول الاسبوع جاءت مريم المجدلية الى القبر باكرا والظلام باق فنظرت الحجر مرفوعا عن القبر.

¹Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

²فركضت وجاءت الى سمعان بطرس والى التلميذ الآخر الذي كان يسوع يحبه وقالت لهما اخذوا السيد من القبر ولسنا نعلم اين وضعوه.

²Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

³فخرج بطرس والتلميذ الآخر وأتيا الى القبر.

³Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

⁴وكان الاثنان يركضان معا. فسبق التلميذ الآخر بطرس وجاء اولا الى القبر

⁴Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

⁵وانحنى فنظر الاكفان موضوعة ولكنه لم يدخل.

⁵І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

⁶ثم جاء سمعان بطرس يتبعه ودخل القبر ونظر الاكفان موضوعة

⁶Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

⁷والمنديل الذي كان على راسه ليس موضوعا مع الاكفان بل ملفوفا في موضع وحده.

⁷а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

⁸فحينئذ دخل ايضا التلميذ الآخر الذي جاء اولا الى القبر ورأى فآمن.

⁸Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

⁹لانهم لم يكونوا بعد يعرفون الكتاب انه ينبغي ان يقوم من الاموات.

⁹Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

¹⁰فمضى التلميذان ايضا الى موضعهما

¹⁰Пійптли ж тодї ученики знов до себе.

¹¹اما مريم فكانت واقفة عند القبر خارجا تبكي. وفيما هي تبكي انحنت الى القبر

¹¹Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

¹²فنظرت ملاكين بثياب بيض جالسين واحدا عند الراس والآخر عند الرجلين حيث كان جسد يسوع موضوعا.

¹²і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

¹³فقالا لها يا امرأة لماذا تبكين. قالت لهما انهم اخذوا سيدي ولست اعلم اين وضعوه.

¹³І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

¹⁴ولما قالت هذا التفتت الى الوراء فنظرت يسوع واقفا ولم تعلم انه يسوع.

¹⁴І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

¹⁵قال لها يسوع يا امرأة لماذا تبكين. من تطلبين. فظنت تلك انه البستاني فقالت له يا سيد ان كنت انت قد حملته فقل لي اين وضعته وانا آخذه.

¹⁵Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже.Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.

¹⁶قال لها يسوع يا مريم. فالتفتت تلك وقالت له ربوني الذي تفسيره يا معلّم.

¹⁶Рече їй Ісус: Марие. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

¹⁷قال لها يسوع لا تلمسيني لاني لم اصعد بعد الى ابي. ولكن اذهبي الى اخوتي وقولي لهم اني اصعد الى ابي وابيكم والهي والهكم.

¹⁷Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

¹⁸فجاءت مريم المجدلية واخبرت التلاميذ انها رأت الرب وانه قال لها هذا

¹⁸Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

¹⁹ولما كانت عشية ذلك اليوم وهو اول الاسبوع وكانت الابواب مغلقة حيث كان التلاميذ مجتمعين لسبب الخوف من اليهود جاء يسوع ووقف في الوسط وقال لهم سلام لكم.

¹⁹Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

²⁰ولما قال هذا أراهم يديه وجنبه. ففرح التلاميذ اذ رأوا الرب.

²⁰І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.

²¹فقال لهم يسوع ايضا سلام لكم. كما ارسلني الآب ارسلكم انا.

²¹Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.

²²ولما قال هذا نفخ وقال لهم اقبلوا الروح القدس.

²²І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

²³من غفرتم خطاياه تغفر له. ومن امسكتم خطاياه أمسكت

²³Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.

²⁴اما توما احد الاثني عشر الذي يقال له التوأم فلم يكن معهم حين جاء يسوع.

²⁴Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.

²⁵فقال له التلاميذ الآخرون قد رأينا الرب. فقال لهم ان لم أبصر في يديه اثر المسامير واضع اصبعي في اثر المسامير واضع يدي في جنبه لا أؤمن

²⁵Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.

²⁶وبعد ثمانية ايام كان تلاميذه ايضا داخلا وتوما معهم. فجاء يسوع والابواب مغلقة ووقف في الوسط وقال سلام لكم.

²⁶А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

²⁷ثم قال لتوما هات اصبعك الى هنا وابصر يديّ وهات يدك وضعها في جنبي ولا تكن غير مؤمن بل مؤمنا.

²⁷Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.

²⁸اجاب توما وقال له ربي والهي.

²⁸І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

²⁹قال له يسوع لانك رأيتني يا توما آمنت. طوبى للذين آمنوا ولم يروا

²⁹Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.

³⁰وآيات أخر كثيرة صنع يسوع قدام تلاميذه لم تكتب في هذا الكتاب.

³⁰Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.

³¹واما هذه فقد كتبت لتؤمنوا ان يسوع هو المسيح ابن الله ولكي تكون لكم اذا آمنتم حياة باسمه

³¹Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.