¹فاطلب اليكم ايها الاخوة برأفة الله ان تقدموا اجسادكم ذبيحة حية مقدسة مرضية عند الله عبادتكم العقلية.

¹То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.

²ولا تشاكلوا هذا الدهر. بل تغيّروا عن شكلكم بتجديد اذهانكم لتختبروا ما هي ارادة الله الصالحة المرضية الكاملة.

²І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

³فاني اقول بالنعمة المعطاة لي لكل من هو بينكم ان لا يرتئي فوق ما ينبغي ان يرتئي بل يرتئي الى التعقل كما قسم الله لكل واحد مقدارا من الايمان.

³Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.

⁴فانه كما في جسد واحد لنا اعضاء كثيرة ولكن ليس جميع الاعضاء لها عمل واحد

⁴Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,

⁵هكذا نحن الكثيرين جسد واحد في المسيح واعضاء بعضا لبعض كل واحد للآخر.

⁵так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.

⁶ولكن لنا مواهب مختلفة بحسب النعمة المعطاة لنا. أنبوّة فبالنسبة الى الايمان.

⁶Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;

⁷ام خدمة ففي الخدمة. ام المعلّم ففي التعليم.

⁷чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;

⁸ام الواعظ ففي الوعظ. المعطي فبسخاء. المدبر فباجتهاد. الراحم فبسرور.

⁸чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.

⁹المحبة فلتكن بلا رياء. كونوا كارهين الشر ملتصقين بالخير.

⁹Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

¹⁰وادّين بعضكم بعضا بالمحبة الاخوية. مقدمين بعضكم بعضا في الكرامة.

¹⁰Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;

¹¹غير متكاسلين في الاجتهاد. حارّين في الروح. عابدين الرب.

¹¹у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;

¹²فرحين في الرجاء. صابرين في الضيق. مواظبين على الصلاة.

¹²в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,

¹³مشتركين في احتياجات القديسين. عاكفين على اضافة الغرباء.

¹³у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.

¹⁴باركوا على الذين يضطهدونكم. باركوا ولا تلعنوا.

¹⁴Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

¹⁵فرحا مع الفرحين وبكاء مع الباكين.

¹⁵Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.

¹⁶مهتمين بعضكم لبعض اهتماما واحدا غير مهتمين بالامور العالية بل منقادين الى المتضعين. لا تكونوا حكماء عند انفسكم.

¹⁶Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.

¹⁷لا تجازوا احدا عن شر بشر. معتنين بامور حسنة قدام جميع الناس

¹⁷Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.

¹⁸ان كان ممكنا فحسب طاقتكم سالموا جميع الناس

¹⁸Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

¹⁹لا تنتقموا لانفسكم ايها الاحباء بل اعطوا مكانا للغضب. لانه مكتوب لي النقمة انا اجازي يقول الرب.

¹⁹Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.

²⁰فان جاع عدوك فاطعمه. وان عطش فاسقه. لانك ان فعلت هذا تجمع جمر نار على راسه.

²⁰Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.

²¹لا يغلبنك الشر بل اغلب الشر بالخير

²¹Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.