¹Shure kwemazuva maviri kwaiva nepasika nomutambo wechingwa chisina mbiriso; vapristi vakuru nevanyori ndokutsvaka kuti vangamubata sei neumhare vamuuraye.

¹Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.

²Asi vakati: Kwete pamutambo, zvimwe kungava nebongozozo revanhu.

²Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.

³Zvino wakati ari paBhetaniya, mumba maSimoni wamaperembudzi, agere pakudya, kwakauya mukadzi, ane chinu chearibhasiteri* chechizoro chenaridho* chakakosha zvikuru; akaputsa chinu chearibhasiteri, akachidurura pamusoro wake.

³А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.

⁴Asi kwaiva nevamwe vakatsamwa mukati mavo, vakati: Kutambisa ikoku kwechizoro kwaitirwei?

⁴Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?

⁵Nekuti ichi chingadai chatengeswa nemadhenari* anopfuura mazana matatu, akapiwa varombo. Vakamutsutsumwira.

⁵Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.

⁶Asi Jesu wakati: Musiyei; munomutambudzirei? Wandiitira basa rakanaka.

⁶Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю ? добре діло вчинила на мені.

⁷Nekuti varombo munavo nguva dzose, uye nguva ipi neipi yamunoda, munogona kuvaitira zvakanaka; asi ini hamuneni nguva dzose.

⁷Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.

⁸Waita zvaanogona; wakagara azodzera muviri wangu kuvigwa.

⁸Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.

⁹Zvirokwazvo ndinoti kwamuri: Kose kose kunozoparidzirwa evhangeri iyi panyika yose, zvaakaitawo zvicharehwa, chive chirangaridzo chake.

⁹Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

¹⁰Zvino Judhasi Isikariyoti, umwe wevanegumi nevaviri, wakaenda kuvaprisita vakuru, kuti amutengese kwavari.

¹⁰А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.

¹¹Uye vakati vachizvinzwa, vakafara, vakavimbisa kumupa mari. Akatsvaka kuti ungamutengesa sei panguva yakafanira.

¹¹Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.

¹²Nezuva rekutanga rechingwa chisina mbiriso, pavaibaya pasika, vadzidzi vake vakati kwaari: Ndekupi kwamunoda kuti tiende kunogadzirira kuti mudye pasika?

¹²І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?

¹³Akatuma vaviri vevadzidzi vake, akati kwavari: Endai muguta, ipapo munhu uchasangana nemwi akatakura chirongo chemvura; mumutevere,

¹³І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,

¹⁴uye chero paanenge apinda, muti kumwene weimba: Mudzidzisi wati: Imba yevaeni iripi, pandichadyira pasika nevadzidzi vangu?

¹⁴і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?

¹⁵Uye iye uchakutaridzai imba huru yekumusoro yakarongedzwa, yakagadzirwa; tigadzirirei ipapo.

¹⁵І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.

¹⁶Vadzidzi vake vakabuda, vakasvika muguta, vakawana sezvaakange areva kwavari; vakagadzirira pasika.

¹⁶І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.

¹⁷Kuzoti ava madekwani akasvika nevanegumi nevaviri.

¹⁷І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.

¹⁸Zvino vakati vagara vachidya, Jesu akati: Zvirokwazvo ndinoti kwamuri: Umwe wenyu unodya neni uchanditengesa.

¹⁸І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.

¹⁹Ndokubva vatanga kushungurudzika, umwe neumwe akati kwaari: Zirokwazvo handisi ini here? neumwe: Zvirokwazvo handisi ini here?

¹⁹Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?

²⁰Asi wakapindura akati kwavari: Umwe wevanegumi nevaviri, unoseva neni mundiro.

²⁰Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.

²¹Mwanakomana wemunhu unoenda zvirokwazvo, sezvazvakanyorwa pamusoro pake; asi une nhamo munhu uyo, Mwanakomana wemunhu waanotengeswa naye! Zvaiva nani kwaari kana munhu uyo aiva asina kuzvarwa.

²¹Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

²²Zvino vakati vachidya, Jesu akatora chingwa, akaropafadza, akamedura, ndokupa kwavari, akati: Torai, idyai, ichi ndicho muviri wangu.

²²Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.

²³Akatora mukombe, akati avonga akapa kwavari, vakamwa vose pauri.

²³І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.

²⁴Zvino akati kwavari: Iri iropa rangu, iro resungano itsva, rinoteurirwa vazhinji.

²⁴І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.

²⁵Zvirokwazvo ndinoti kwamuri: Handichazotongomwi zvechibereko chemuzambiringa, kusvikira zuva iro randichazochimwa naro chava chitsva muushe hwaMwari.

²⁵Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.

²⁶Zvino vakati vaimba rwiyo rwekurumbidza vakabuda vakaenda kugomo reMiorivhi.

²⁶І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.

²⁷Zvino Jesu akati kwavari: Mose muchagumburwa nekuda kwangu usiku huno, nekuti kwakanyorwa kuchinzi: Ndicharova mufudzi, makwai agopararira.

²⁷І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.

²⁸Asi shure kwekumutswa kwangu, ndichatungamira kuenda kuGarirea.

²⁸Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.

²⁹Asi Petro akati kwaari: Kunyange vose vakagumburwa, asi kwete ini.

²⁹Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.

³⁰Jesu ndokuti kwaari: Zvirokwazvo ndinoti kwauri: Nhasi, neusiku huno, jongwe risati rarira kaviri, uchandiramba katatu.

³⁰І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.

³¹Asi iye wakareva zvakanyanya kusimba, achiti: Kunyange ndikatofanira kufa nemwi, handingatongokurambiyi. Nevosewo vakadaro.

³¹Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.

³²Zvino vakasvika panzvimbo yainzi Getsemani; akati kuvadzidzi vake: Garai pano, ndichindonyengetera.

³²І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.

³³Akatora pamwe naye Petro naJakobho naJohwani, akatanga kuvhunduka nekunetseka zvikuru.

³³І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;

³⁴Akati kwavari: Mweya wangu unoshungurudzika kwazvo kusvikira pakufa; garai pano murinde.

³⁴і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.

³⁵Akapfuura zvishoma, akawira pasi, akanyengetera, kuti kana zvaibvira, nguva ipfuure kwaari.

³⁵І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.

³⁶Zvino akati: Abha*, Baba, zvinhu zvose zvinogoneka kwamuri. Bvisai mukombe uyu kwandiri, asi kwete zvandinoda ini, asi zvamunoda imwi.

³⁶І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.

³⁷Zvino akasvika, akavawana vavete; akati kuna Petro: Simoni, uvete here? Wakonewa kurinda awa rimwe here?

³⁷І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?

³⁸Rindai munyengetere, kuti murege kupinda mumuedzo. Mweya unoda hawo, asi nyama ine utera.

³⁸Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.

³⁹Akaendazve, akanyengetera achireva mashoko mwamwechete.

³⁹І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.

⁴⁰Zvino paakadzoka, akavawana vavatazve, nekuti meso avo akange orema; vakasaziva zvavangamupindura.

⁴⁰І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.

⁴¹Akauya rwechitatu, akati kwavari: Chirambai muvete zvino muzorore. Zvaringana; nguva yasvika; tarirai, Mwanakomana wemunhu wokumikidzwa mumaoko avatadzi.

⁴¹І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.

⁴²Simukai, tiende; tarirai, wonditengesa wava pedo.

⁴²Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.

⁴³Pakarepo achataura, Judhasi akasvika, umwe wevanegumi nevaviri, chaunga chikuru chinaye chine minondo netsvimbo, chichibva kuvapristi vakuru nevanyori nevakuru.

⁴³І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.

⁴⁴Zvino iye wakamutengesa wakange avapa chiratidzo, achiti: Uyo wandinongotsvoda ndiye; mumutore muende naye makamuchengetedza.

⁴⁴Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.

⁴⁵Zvino wakati asvika, pakarepo akaswedera kwaari akati: Rabhi*! Rabhi! Akamutsvoda.

⁴⁵І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.

⁴⁶Vakabva vaisa maoko avo kwaari, vakamubata.

⁴⁶Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.

⁴⁷Zvino umwe wevakange vamirepo wakavhomora munondo akatema muranda wemupristi mukuru, akagura nzeve yake.

⁴⁷Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиерейського, й відтяв йому ухо.

⁴⁸Zvino Jesu akapindura akati kwavari: Mabuda semakanangana negororo neminondo netsvimbo kuzondibata here?

⁴⁸І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?.

⁴⁹Ndakange ndinemwi mutembere zuva nezuva ndichidzidzisa, asi hamuna kundibata, asi izvi zvaitwa kuti magwaro azadziswe.

⁴⁹Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.

⁵⁰Vose ndokumusiya vakatiza.

⁵⁰І, покинувши Його, всі повтікали.

⁵¹Zvino rimwe jaya rakamutevera, rakamonera mucheka werineni rakashama. Majaya akaribata;

⁵¹А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);

⁵²ndokubva rasiya mucheka werineni, rikavatiza rakashama.

⁵²він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.

⁵³Zvino vakaendesa Jesu kumupristi mukuru; vakaunganira kwaari vapristi vakuru vose nevakuru nevanyori.

⁵³І поведи Ісуса до архпєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.

⁵⁴Petro akamutevera ari kure kusvikira mukati meruvanze rwomupristi mukuru; akange agere pamwe nevaranda, achidziya moto.

⁵⁴А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.

⁵⁵Zvino vapristi vakuru nedare rose remakurukota vakatsvaka uchapupu hwakanangana naJesu, kuti vamuuraye; asi havana kuhuwana.

⁵⁵Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.

⁵⁶Nekuti vazhinji vaimupupurira nhema, asi uchapupu hauna kupindirana.

⁵⁶Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.

⁵⁷Ndokubva kwasimuka vamwe vakamupupurira nhema vachiti:

⁵⁷І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:

⁵⁸Isu takamunzwa achiti: Ini ndichaputsa tembere iyi yakaitwa nemaoko, uye mumazuva matatu ndichavaka imwe isina kuitwa nemaoko.

⁵⁸Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.

⁵⁹Asi kunyange zvakadaro uchapupu hwavo hauna kupindirana.

⁵⁹Та й так не сходились сьвідчення їх.

⁶⁰Zvino mupristi mukuru akasimuka pakati pavo, akabvunza Jesu, achiti: Haupinduri chinhu here? Vanopupurei ava chakanangana newe?

⁶⁰І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?

⁶¹Asi wakanyarara, akasapindura chinhu. Mupristi mukuru akamubvunzazve, akati kwaari: Iwe uri Kristu, Mwanakomana woWakaropafadzwa here?

⁶¹Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ?

⁶²Jesu akati: Ndini iye. Uye muchaona Mwanakomana wemunhu agere kuruoko rwerudyi rwesimba, achiuya nemakore ekudenga.

⁶²Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.

⁶³Mupristi mukuru ndokubvarura nguvo dzake akati: Tichadirei zvapupu?

⁶³Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?

⁶⁴Manzwa kunyomba; munofungei? Zvino vose vakamurasha kuti ave nemhosva yerufu.

⁶⁴Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.

⁶⁵Vamwe vakatanga kumupfira, nekufukidza chiso chake, nekumurova netsiva, nekuti kwaari: Porofita! Varanda vakamurova nembama dzamaoko avo.

⁶⁵І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.

⁶⁶Zvino Petro achiri paruvanze pasi, pakasvika umwe wevarandakadzi vemupristi mukuru;

⁶⁶І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,

⁶⁷achiona Petro achizvidziyisa, akamutarira akati: Iwewo wakange una Jesu weNazareta.

⁶⁷і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?

⁶⁸Asi wakaramba, achiti: Handizivi kana kunzwisisa zvaunoreva. Akabuda panze akaenda kumusuwo; jongwe rikarira.

⁶⁸Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.

⁶⁹Zvino murandakadzi akamuonazve, akatanga kuti kuna vakange vamirepo: Uyu ndewavo.

⁶⁹І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.

⁷⁰Asi wakarambazve. Zvino shure kwechinguvana, vakange vamirepo vakatizve kuna Petro: Zvirokwazvo, uri wavo, nekuti newe uri muGarirea nemutauro wako unotenderana nazvo.

⁷⁰Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.

⁷¹Akatanga kupa rushambwa nekupika, achiti: Handimuzivi munhu uyu wamunoreva.

⁷¹Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.

⁷²Zvino jongwe rikarira rwechipiri. Petro ndokurangarira shoko Jesu raakange areva kwaari rekuti: Jongwe risati rarira kaviri, uchandiramba katatu. Zvino wakati achifunga izvozvo akachema.

⁷²І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.