¹Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,

¹В Кесарии был некоторый муж, именем Корнилий, сотникиз полка, называемого Италийским,

²побожний і богобоязливий з усїм домом своїм, подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.

²благочестивый и боящийся Бога со всем домом своим,творивший много милостыни народу и всегда молившийся Богу.

³Видів же він у видінні ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!

³Он в видении ясно видел около девятого часа дня Ангела Божия, который вошел к нему и сказал ему: Корнилий!

⁴Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.

⁴Он же, взглянув на него и испугавшись, сказал: что, Господи? Ангел отвечал ему: молитвы твои и милостыни твои пришли на память пред Богом.

⁵Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.

⁵Итак пошли людей в Иоппию и призови Симона, называемого Петром.

⁶Він гостює в одного Симона кожемяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.

⁶Он гостит у некоего Симона кожевника, которого домнаходится при море; он скажет тебе слова, которыми спасешься ты и весь дом твой.

⁷Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,

⁷Когда Ангел, говоривший с Корнилием, отошел, то он, призвав двоих из своих слуг и благочестивого воина из находившихся при нем

⁸і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.

⁸и, рассказав им все, послал их в Иоппию.

⁹Назавтра ж, як буди в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.

⁹На другой день, когда они шли и приближались к городу, Петр около шестого часа взошел на верх дома помолиться.

¹⁰Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,

¹⁰И почувствовал он голод, и хотел есть. Между тем, как приготовляли, он пришел в исступление

¹¹і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,

¹¹и видит отверстое небо и сходящий к нему некоторый сосуд, как бы большое полотно, привязанное за четыре угла и опускаемое на землю;

¹²в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птиці небесні.

¹²в нем находились всякие четвероногие земные, звери, пресмыкающиеся и птицы небесные.

¹³І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.

¹³И был глас к нему: встань, Петр, заколи и ешь.

¹⁴Петр же каже: Нї, Господи, ніколи бо не їв я нічого поганого та нечистого.

¹⁴Но Петр сказал: нет, Господи, я никогда не ел ничего скверного или нечистого.

¹⁵А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.

¹⁵Тогда в другой раз был глас к нему: что Бог очистил, того ты не почитай нечистым.

¹⁶Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.

¹⁶Это было трижды; и сосуд опять поднялся на небо.

¹⁷Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видів, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,

¹⁷Когда же Петр недоумевал в себе, что бы значило видение, которое он видел, - вот, мужи, посланные Корнилием, расспросив о доме Симона, остановились у ворот,

¹⁸і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?

¹⁸и, крикнув, спросили: здесь ли Симон, называемый Петром?

¹⁹Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.

¹⁹Между тем, как Петр размышлял о видении, Дух сказал ему: вот, три человека ищут тебя;

²⁰Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.

²⁰встань, сойди и иди с ними, нимало не сомневаясь; ибо Я послал их.

²¹Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?

²¹Петр, сойдя к людям, присланным к нему от Корнилия, сказал: я тот, которого вы ищете; за каким делом пришли вы?

²²Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.

²²Они же сказали: Корнилий сотник, муж добродетельный и боящийся Бога, одобряемый всем народом Иудейским, получил от святаго Ангела повеление призвать тебя в дом свой и послушать речей твоих.

²³Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.

²³Тогда Петр, пригласив их, угостил. А на другой день, встав, пошел с ними, и некоторые из братий Иоппийских пошли с ним.

²⁴А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.

²⁴В следующий день пришли они в Кесарию.Корнилий же ожидал их, созвав родственников своих и близких друзей.

²⁵Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.

²⁵Когда Петр входил, Корнилий встретил его и поклонился, пав к ногам его.

²⁶Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.

²⁶Петр же поднял его, говоря: встань; я тоже человек.

²⁷І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.

²⁷И, беседуя с ним, вошел в дом ,и нашел многих собравшихся.

²⁸І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.

²⁸И сказал им: вы знаете, что Иудею возбранено сообщаться или сближаться с иноплеменником; но мне Бог открыл, чтобы я не почитал ни одного человека скверным или нечистым.

²⁹Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?

²⁹Посему я, будучи позван, и пришелбеспрекословно. Итак спрашиваю: для какого дела вы призвали меня?

³⁰І каже Корнелий; Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годині молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежї.

³⁰Корнилий сказал: четвертого дня я постился до теперешнего часа, и в девятом часу молился в своем доме, и вот, стал предо мною муж в светлой одежде,

³¹і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.

³¹и говорит: Корнилий! услышана молитва твоя, и милостыни твои воспомянулись пред Богом.

³²Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господі в Симона кожемяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.

³²Итак пошли в Иоппию и призови Симона, называемого Петром; он гостит в доме кожевника Симона при море; он придет и скажет тебе.

³³Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.

³³Тотчас послал я к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. Теперь все мы предстоим пред Богом, чтобы выслушать все, что повелено тебе от Бога.

³⁴Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,

³⁴Петр отверз уста и сказал: истинно познаю, что Бог нелицеприятен,

³⁵а в кожному народі, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.

³⁵но во всяком народе боящийся Его и поступающий по правде приятен Ему.

³⁶Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа(се Господь усіх);

³⁶Он послал сынам Израилевым слово, благовествуя мир чрез Иисуса Христа; Сей есть Господь всех.

³⁷ви знаєте слово, що було по всій Юдеї, почавши від Гадилеї після хрещення, що проповідував Йоан,

³⁷Вы знаете происходившее по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, проповеданного Иоанном:

³⁸Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всіх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.

³⁸как Бог Духом Святым и силою помазал Иисуса из Назарета, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех, обладаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.

³⁹І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.

³⁹И мы свидетели всего, что сделал Он в стране Иудейской и в Иерусалиме, и что наконец Его убили, повесив на древе.

⁴⁰Сього, воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним

⁴⁰Сего Бог воскресил в третий день, и дал Ему являться

⁴¹не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.

⁴¹не всему народу, но свидетелям, предъизбранным от Бога, нам, которые с Ним ели и пили, по воскресении Его из мертвых.

⁴²І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.

⁴²И Он повелел нам проповедывать людям и свидетельствовать, что Он есть определенный от Бога Судия живых и мертвых.

⁴³Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.

⁴³О Нем все пророки свидетельствуют, что всякий верующий в Него получит прощение грехов именем Его.

⁴⁴Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всіх, хто слухав його.

⁴⁴Когда Петр еще продолжал эту речь, Дух Святый сошел на всех, слушавших слово.

⁴⁵І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром. що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.

⁴⁵И верующие из обрезанных, пришедшие сПетром, изумились, что дар Святаго Духа излился и на язычников,

⁴⁶Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тоді озвав ся Петр:

⁴⁶ибо слышали их говорящих языками и величающих Бога. Тогда Петр сказал:

⁴⁷Чи може хто боронити води, щоб оцім охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?

⁴⁷кто может запретить креститься водою тем, которые,как и мы, получили Святаго Духа?

⁴⁸І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тоді просили його, щоб пробув у них кілька днів.

⁴⁸И велел им креститься во имя Иисуса Христа. Потом они просили его пробыть у них несколько дней.