Ukranian: New Testament

Russian 1876

Acts

12

1Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
1В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,
2Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
2и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом.
3а видївши, що се подобаеть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж дні опрісноків.)
3Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, - тогда были дни опресноков, -
4І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
4и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхивывести его к народу.
5Стережено ж Петра в темниці; церква ж без перестану молилась Богу за него.
5Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковьприлежно молилась о нем Богу.
6Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темниці.
6Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованныйдвумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.
7І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.
7И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. Ангел , толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.
8І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
8И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.
9І, вийшовши, вийшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.
9Петр вышел и следовал за ним, не зная, чтоделаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.
10Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
10Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.
11І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справді, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
11Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижувоистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народИудейский.
12І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
12И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.
13Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
13Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,
14і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
14и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот.
15Вони ж сказали до неї: Збожеволіла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
15А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его.
16Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увиділи його, та й здивувались.
16Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили,то увидели его и изумились.
17Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темниці. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
17Он же, дав знак рукою, чтобы молчали,рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.
18Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
18По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.
19Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кесарию, жив (там).
19Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и там оставался.
20Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
20Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же,согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от области царской.
21Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сівши на престолі, промовляв до них:
21В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;
22Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
22а народ восклицал: это голос Бога, а не человека.
23Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу ; і з'їли його черви, і вмер.
23Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.
24Слово ж Боже росло і множилось.
24Слово же Божие росло и распространялось.
25Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
25А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима в Антиохию, взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.