1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город
1Тогда Он, войдя в лодку, переправился обратно и прибыл в Свой город.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелі; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
2И вот, принесли к Нему расслабленного, положенного на постели. И, видя Иисус веру их, сказал расслабленному: дерзай, чадо! прощаются тебе грехи твои.
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
3При сем некоторые из книжников сказали сами в себе: Он богохульствует.
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
4Иисус же, видя помышления их, сказал: для чего вы мыслите худое в сердцах ваших?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
5ибо что легче сказать: прощаются тебе грехи, или сказать: встань и ходи?
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий мав власть на землі прощати гріхи, рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
6Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, - тогда говорит расслабленному:встань, возьми постель твою, и иди в дом твой.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
7И он встал, взял постель свою и пошел в дом свой.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
8Народ же, видев это, удивился и прославил Бога, давшего такую власть человекам.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митниці: і рече донего: Йди слїдом за мною. І, вставши, дійшов слїдом за Ним.
9Проходя оттуда, Иисус увидел человека, сидящего у сбора пошлин, по имени Матфея,и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.
10І сталось, як сидів Він за столом у господі, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посідали з Ним і з учениками його.
10И когда Иисус возлежал в доме, многие мытари и грешники пришли и возлегли с Ним и учениками Его.
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
11Увидев то, фарисеи сказали ученикам Его: для чего Учитель ваш ест и пьет с мытарями и грешниками?
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лікаря, тільки недужим.
12Иисус же, услышав это, сказал им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные,
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
13пойдите, научитесь, что значит: милости хочу, а не жертвы? Ибо Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.
14Приступили тодї до Него ученики, Йоанові, говорячи: Чого ми та фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
14Тогда приходят к Нему ученики Иоанновы и говорят: почему мы и фарисеи постимся много, а Твои ученики не постятся?
15І рече їм Ісус: Чи можуть весільні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же дні, що візьмуть од них жениха, тоді й постити муть.
15И сказал им Иисус: могут ли печалиться сыны чертога брачного, пока с ними жених? Но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься.
16Нїхто не пришивав шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дірка буде гірша.
16И никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани, ибо вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.
17І не наливають нового вина у старі міхи, а то міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все ціле.
17Не вливают также вина молодого в мехиветхие; а иначе прорываются мехи, и вино вытекает, и мехи пропадают, но вино молодое вливают в новые мехи, и сберегается то и другое.
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
18Когда Он говорил им сие, подошел к Нему некоторый начальник и, кланяясь Ему, говорил: дочь моя теперь умирает; но приди, возложи на нее руку Твою, и она будет жива.
19І вставиш Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
19И встав, Иисус пошел за ним, и ученики Его.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
20И вот, женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, подойдя сзади, прикоснулась к краю одежды Его,
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
21ибо она говорила сама в себе: если только прикоснусь к одежде Его, выздоровею.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
22Иисус же, обратившись и увидев ее, сказал: дерзай, дщерь! вера твоя спасла тебя. Женщина с того часа стала здорова.
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
23И когда пришел Иисус в дом начальника и увидел свирельщиков и народ в смятении,
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
24сказал им: выйдите вон, ибо не умерла девица, но спит. И смеялись над Ним.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дівча і встало.
25Когда же народ был выслан, Он, войдя, взял ее за руку, и девица встала.
26І рознеслась про се чутка широко по всій землі тій.
26И разнесся слух о сем по всей земле той.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшліо слїдом за Ним двоє слїпих, і, порикуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
27Когда Иисус шел оттуда, за Ним следовали двое слепыхи кричали: помилуй нас, Иисус, сын Давидов!
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи вірувте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
28Когда же Он пришел в дом, слепые приступили к Нему.И говорит им Иисус: веруете ли, что Я могу это сделать? Они говорят Ему: ей, Господи!
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
29Тогда Он коснулся глаз их и сказал: по вере вашей да будет вам.
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
30И открылись глаза их; и Иисус строго сказал им: смотрите, чтобы никто не узнал.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
31А они, выйдя, разгласили о Нем по всей земле той.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
32Когда же те выходили, то привели к Нему человека немого бесноватого.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлї.
33И когда бес был изгнан, немой стал говорить. И народ, удивляясь, говорил: никогда не бывало такого явления в Израиле.
34Фарисеї ж казали: Виганяв Він біси князем бісовським.
34А фарисеи говорили: Он изгоняет бесов силою князябесовского.
35І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
35И ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах их, проповедуя Евангелие Царствия и исцеляя всякую болезнь и всякую немощь в людях.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
36Видя толпы народа, Он сжалился над ними, что они были изнурены и рассеяны, как овцы, не имеющие пастыря.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
37Тогда говорит ученикам Своим: жатвы много, а делателей мало;
38Просіть Господа жнива, щоб вислав женців на жниво своє.
38итак молите Господина жатвы, чтобы выслал делателейна жатву Свою.