1Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:2благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.3Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),4чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,5то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,6а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,7а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).8Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.9У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.10Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.11Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.12Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.13Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;14знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.15Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.16Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.17Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."18сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.19Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;20се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.21Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.