1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.2Через неї бо були сьвідчені старі.3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його, бо переніс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу".6Без віри ж не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає тих нагороджує.7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасенне дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безліч.13По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.15І справді, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.16Нині ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); единородного приніс, прийнявши обітницю,18про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,"19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образі (воскресення).20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про кости свої заповів.23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяці від батьків своїх, коли виділи вони, що дитина гарна, і не злякались повеління царського.24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,25а лучче зводив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин,31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.32І що мені ще казати? не стане бо мені часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самеона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,34гасили силу огняну, втікали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземців;35жінки приймали мертвих своїх з воекресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресенне одержати;36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці;37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:39І всї ці, одержавши сьвідченнв вірою, не прийняли обітування,40тим що Бог лучче щось про нас провидів, щоб не без нас осягли звершеннє.