1Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?2Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.3Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.4Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.5Або думаєте, що марно писаннє глаголе: до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"6Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."7Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.8Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.9Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.10Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.11Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.12Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?13А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,14(ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)15Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.16Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.17Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.