1І знов увійшов у Капернаум через кілька днів; і розголошено, що Він у господї.2І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима, І проповідував Він їм слово.3І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.4І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, в котрому лежав розслаблений.5Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.6Були ж деякі з письменників, то там сиділи, і казали в серцях своїх:7Шо за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?8І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до дих: На що се кажете в серцях ваших?9Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постіль твою, та й ходи.10От же, щоб ви знали, що Син чоловічий мав власть оставляти на землі гріхи до розслабленого:)11Тобі глаголю: Устань, і візьми постіль твою, та й іди до дому твого.12І встав зараз, і взявши постіль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.13І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. -14І, йдучи мимо, побачив Левію Алфєєвого, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.15І сталось, як сидів Він за столом у господі в него, посідало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.16І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?17І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння;18А були ученики Йоанові та Фарисеискі постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?19І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.20Прийдуть же дні, коли візьметься від них жених, і тоді постити муть в ті дні.21І ніхто не пришивав латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.22І ніхто не наливав нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозривав бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.23І довелось переходити Йому в суботу через засіви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.24І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?25А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нужді і голодував він і ті, що були з ним?26Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиерея, та й їв хлїби показні, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?27І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.28Тим Син чоловічий - Господь і суботи.