1І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його.2І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум, даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?3Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.4Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй.5І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.6І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.7І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;8і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей,9щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежині.10І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.11А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому.12І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.13І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.14І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.15Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.16Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.17Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.18Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.19Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла.20Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.21Як же настав день нагідний, кали Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,22і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й, тим, що сиділи з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.23І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого.24Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.25І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, шоб менї дав зараз на блюді голову Йоана Хрестителя.26І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити.27І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці.28І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй.29І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тіло його, та й положили його в гробі.30І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.31І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.32І поплили в пусте місце човном, окроме.33І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.34І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.35І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -36відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.37Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?38Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі.39І звелів їм садовити всіх купа коло купи на зеленій траві,40і посідали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.41І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм.42І їли всі, й наситились.43І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.44А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.45І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.46І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.47І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.48І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх.49Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:50всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.51І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.52Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх засліплене.53І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.54І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,55кинулись по всій тій околиці, та й почади приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.56І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.