1Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.5Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.9Чи. блаженство ж се на обрізаннв, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.10Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.15Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.16Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.18Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.19І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,21і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.22Тим же й полічено йому за праведність.23Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,24а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.