¹When he was come down from the mountain, great multitudes followed him.

¹Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.

²And, behold, there came a leper and worshipped him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.

²Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,

³And Jesus put forth his hand, and touched him, saying, I will; be thou clean. And immediately his leprosy was cleansed.

³І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.

⁴And Jesus saith unto him, See thou tell no man; but go thy way, shew thyself to the priest, and offer the gift that Moses commanded, for a testimony unto them.

⁴І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.

⁵And when Jesus was entered into Capernaum, there came unto him a centurion, beseeching him,

⁵А як увійшов Іеус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,

⁶And saying, Lord, my servant lieth at home sick of the palsy, grievously tormented.

⁶й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.

⁷And Jesus saith unto him, I will come and heal him.

⁷І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.

⁸The centurion answered and said, Lord, I am not worthy that thou shouldest come under my roof: but speak the word only, and my servant shall be healed.

⁸Озвав же ся сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.

⁹For I am a man under authority, having soldiers under me: and I say to this man, Go, and he goeth; and to another, Come, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doeth it.

⁹Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.

¹⁰When Jesus heard it, he marvelled, and said to them that followed, Verily I say unto you, I have not found so great faith, no, not in Israel.

¹⁰Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.

¹¹And I say unto you, That many shall come from the east and west, and shall sit down with Abraham, and Isaac, and Jacob, in the kingdom of heaven.

¹¹І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

¹²But the children of the kingdom shall be cast out into outer darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.

¹²а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

¹³And Jesus said unto the centurion, Go thy way; and as thou hast believed, so be it done unto thee. And his servant was healed in the selfsame hour.

¹³І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.

¹⁴And when Jesus was come into Peter's house, he saw his wife's mother laid, and sick of a fever.

¹⁴І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасниці.

¹⁵And he touched her hand, and the fever left her: and she arose, and ministered unto them.

¹⁵І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її, й вставши вона, послуговала їм.

¹⁶When the even was come, they brought unto him many that were possessed with devils: and he cast out the spirits with his word, and healed all that were sick:

¹⁶Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих ;

¹⁷That it might be fulfilled which was spoken by Esaias the prophet, saying, Himself took our infirmities, and bare our sicknesses.

¹⁷щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.

¹⁸Now when Jesus saw great multitudes about him, he gave commandment to depart unto the other side.

¹⁸Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.

¹⁹And a certain scribe came, and said unto him, Master, I will follow thee whithersoever thou goest.

¹⁹І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слідом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.

²⁰And Jesus saith unto him, The foxes have holes, and the birds of the air have nests; but the Son of man hath not where to lay his head.

²⁰Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнізда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.

²¹And another of his disciples said unto him, Lord, suffer me first to go and bury my father.

²¹Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.

²²But Jesus said unto him, Follow me; and let the dead bury their dead.

²²Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерці свої.

²³And when he was entered into a ship, his disciples followed him.

²³І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.

²⁴And, behold, there arose a great tempest in the sea, insomuch that the ship was covered with the waves: but he was asleep.

²⁴Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.

²⁵And his disciples came to him, and awoke him, saying, Lord, save us: we perish.

²⁵І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.

²⁶And he saith unto them, Why are ye fearful, O ye of little faith? Then he arose, and rebuked the winds and the sea; and there was a great calm.

²⁶І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.

²⁷But the men marvelled, saying, What manner of man is this, that even the winds and the sea obey him!

²⁷Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!

²⁸And when he was come to the other side into the country of the Gergesenes, there met him two possessed with devils, coming out of the tombs, exceeding fierce, so that no man might pass by that way.

²⁸І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що ніхто не важив ся ходити дорогою тією.

²⁹And, behold, they cried out, saying, What have we to do with thee, Jesus, thou Son of God? art thou come hither to torment us before the time?

²⁹І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?

³⁰And there was a good way off from them an herd of many swine feeding.

³⁰Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.

³¹So the devils besought him, saying, If thou cast us out, suffer us to go away into the herd of swine.

³¹А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.

³²And he said unto them, Go. And when they were come out, they went into the herd of swine: and, behold, the whole herd of swine ran violently down a steep place into the sea, and perished in the waters.

³²І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче - коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї

³³And they that kept them fled, and went their ways into the city, and told every thing, and what was befallen to the possessed of the devils.

³³А пастухи повтікали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.

³⁴And, behold, the whole city came out to meet Jesus: and when they saw him, they besought him that he would depart out of their coasts.

³⁴І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його благали, щоб вийшов геть із гряниць їх.