¹Judge not, that ye be not judged.

¹Не судїть, щоб вас не суджено.

²For with what judgment ye judge, ye shall be judged: and with what measure ye mete, it shall be measured to you again.

²Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

³And why beholdest thou the mote that is in thy brother's eye, but considerest not the beam that is in thine own eye?

³Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

⁴Or how wilt thou say to thy brother, Let me pull out the mote out of thine eye; and, behold, a beam is in thine own eye?

⁴Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

⁵Thou hypocrite, first cast out the beam out of thine own eye; and then shalt thou see clearly to cast out the mote out of thy brother's eye.

⁵Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

⁶Give not that which is holy unto the dogs, neither cast ye your pearls before swine, lest they trample them under their feet, and turn again and rend you.

⁶Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

⁷Ask, and it shall be given you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened unto you:

⁷Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:

⁸For every one that asketh receiveth; and he that seeketh findeth; and to him that knocketh it shall be opened.

⁸кожен бо, хто просить, одержує і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

⁹Or what man is there of you, whom if his son ask bread, will he give him a stone?

⁹Або, чи в між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?

¹⁰Or if he ask a fish, will he give him a serpent?

¹⁰або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?

¹¹If ye then, being evil, know how to give good gifts unto your children, how much more shall your Father which is in heaven give good things to them that ask him?

¹¹Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

¹²Therefore all things whatsoever ye would that men should do to you, do ye even so to them: for this is the law and the prophets.

¹²Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.

¹³Enter ye in at the strait gate: for wide is the gate, and broad is the way, that leadeth to destruction, and many there be which go in thereat:

¹³Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:

¹⁴Because strait is the gate, and narrow is the way, which leadeth unto life, and few there be that find it.

¹⁴вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

¹⁵Beware of false prophets, which come to you in sheep's clothing, but inwardly they are ravening wolves.

¹⁵Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

¹⁶Ye shall know them by their fruits. Do men gather grapes of thorns, or figs of thistles?

¹⁶Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

¹⁷Even so every good tree bringeth forth good fruit; but a corrupt tree bringeth forth evil fruit.

¹⁷Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.

¹⁸A good tree cannot bring forth evil fruit, neither can a corrupt tree bring forth good fruit.

¹⁸Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.

¹⁹Every tree that bringeth not forth good fruit is hewn down, and cast into the fire.

¹⁹Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

²⁰Wherefore by their fruits ye shall know them.

²⁰Оце ж по овощам їх познаете їх.

²¹Not every one that saith unto me, Lord, Lord, shall enter into the kingdom of heaven; but he that doeth the will of my Father which is in heaven.

²¹Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

²²Many will say to me in that day, Lord, Lord, have we not prophesied in thy name? and in thy name have cast out devils? and in thy name done many wonderful works?

²²Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ас імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?

²³And then will I profess unto them, I never knew you: depart from me, ye that work iniquity.

²³І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

²⁴Therefore whosoever heareth these sayings of mine, and doeth them, I will liken him unto a wise man, which built his house upon a rock:

²⁴Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;

²⁵And the rain descended, and the floods came, and the winds blew, and beat upon that house; and it fell not: for it was founded upon a rock.

²⁵і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

²⁶And every one that heareth these sayings of mine, and doeth them not, shall be likened unto a foolish man, which built his house upon the sand:

²⁶А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску;

²⁷And the rain descended, and the floods came, and the winds blew, and beat upon that house; and it fell: and great was the fall of it.

²⁷і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.

²⁸And it came to pass, when Jesus had ended these sayings, the people were astonished at his doctrine:

²⁸І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

²⁹For he taught them as one having authority, and not as the scribes.

²⁹бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.