1واعرّفكم ايها الاخوة بالانجيل الذي بشرتكم به وقبلتموه وتقومون فيه
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2وبه ايضا تخلصون ان كنتم تذكرون اي كلام بشرتكم به الا اذا كنتم قد آمنتم عبثا.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3فانني سلمت اليكم في الاول ما قبلته انا ايضا ان المسيح مات من اجل خطايانا حسب الكتب.
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4وانه دفن وانه قام في اليوم الثالث حسب الكتب.
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5وانه ظهر لصفا ثم للاثني عشر.
5і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
6وبعد ذلك ظهر دفعة واحدة لاكثر من خمس مئة اخ اكثرهم باق الى الآن ولكن بعضهم قد رقدوا.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
7وبعد ذلك ظهر ليعقوب ثم للرسل اجمعين.
7Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
8وآخر الكل كانه للسقط ظهر لي انا.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9لاني اصغر الرسل انا الذي لست اهلا لان أدعى رسولا لاني اضطهدت كنيسة الله.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10ولكن بنعمة الله انا ما انا ونعمته المعطاة لي لم تكن باطلة بل انا تعبت اكثر منهم جميعهم. ولكن لا انا بل نعمة الله التي معي.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11فسواء انا ام اولئك هكذا نكرز وهكذا آمنتم
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12ولكن ان كان المسيح يكرز به انه قام من الاموات فكيف يقول قوم بينكم ان ليس قيامة اموات.
12Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13فان لم تكن قيامة اموات فلا يكون المسيح قد قام.
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14وان لم يكن المسيح قد قام فباطلة كرازتنا وباطل ايضا ايمانكم.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15ونوجد نحن ايضا شهود زور للّه لاننا شهدنا من جهة الله انه اقام المسيح وهو لم يقمه ان كان الموتى لا يقومون.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
16لانه ان كان الموتى لا يقومون فلا يكون المسيح قد قام.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17وان لم يكن المسيح قد قام فباطل ايمانكم. انتم بعد في خطاياكم.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
18اذا الذين رقدوا في المسيح ايضا هلكوا.
18Тоді й померші в Христї погибли.
19ان كان لنا في هذه الحياة فقط رجاء في المسيح فاننا اشقى جميع الناس.
19Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
20ولكن الآن قد قام المسيح من الاموات وصار باكورة الراقدين.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21فانه اذ الموت بانسان بانسان ايضا قيامة الاموات.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й вос-кресенне з мертвих.
22لانه كما في آدم يموت الجميع هكذا في المسيح سيحيا الجميع.
22Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
23ولكن كل واحد في رتبته. المسيح باكورة ثم الذين للمسيح في مجيئه.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
24وبعد ذلك النهاية متى سلم الملك للّه الآب متى ابطل كل رياسة وكل سلطان وكل قوة.
24Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25لانه يجب ان يملك حتى يضع جميع الاعداء تحت قدميه.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26آخر عدو يبطل هو الموت.
26Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
27لانه اخضع كل شيء تحت قدميه. ولكن حينما يقول ان كل شيء قد أخضع فواضح انه غير الذي اخضع له الكل.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28ومتى اخضع له الكل فحينئذ الابن نفسه ايضا سيخضع للذي اخضع له الكل كي يكون الله الكل في الكل
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29والا فماذا يصنع الذين يعتمدون من اجل الاموات. ان كان الاموات لا يقومون البتة فلماذا يعتمدون من اجل الاموات.
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30ولماذا نخاطر نحن كل ساعة.
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31اني بافتخاركم الذي لي في يسوع المسيح ربنا اموت كل يوم.
31Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32ان كنت كانسان قد حاربت وحوشا في افسس فما المنفعة لي. ان كان الاموات لا يقومون فلنأكل ونشرب لاننا غدا نموت.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33لا تضلوا. فان المعاشرات الرديّة تفسد الاخلاق الجيدة.
33Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34اصحوا للبر ولا تخطئوا لان قوما ليست لهم معرفة بالله. اقول ذلك لتخجيلكم
34Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35لكن يقول قائل كيف يقام الاموات وباي جسم يأتون.
35Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36يا غبي. الذي تزرعه لا يحيا ان لم يمت.
36Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
37والذي تزرعه لست تزرع الجسم الذي سوف يصير بل حبة مجردة ربما من حنطة او احد البواقي.
37І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38ولكن الله يعطيها جسما كما اراد ولكل واحد من البزور جسمه.
38Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
39ليس كل جسد جسدا واحدا بل للناس جسد واحد وللبهائم جسد آخر. وللسمك آخر وللطير آخر.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40واجسام سماوية واجسام ارضية. لكن مجد السماويات شيء ومجد الارضيات آخر.
40(Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41مجد الشمس شيء ومجد القمر آخر ومجد النجوم آخر. لان نجما يمتاز عن نجم في المجد.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42هكذا ايضا قيامة الاموات. يزرع في فساد ويقام في عدم فساد.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
43يزرع في هوان ويقام في مجد. يزرع في ضعف ويقام في قوة.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44يزرع جسما حيوانيا ويقام جسما روحانيا. يوجد جسم حيواني ويوجد جسم روحاني.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45هكذا مكتوب ايضا. صار آدم الانسان الاول نفسا حية وآدم الآخير روحا محييا.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
46لكن ليس الروحاني اولا بل الحيواني وبعد ذلك الروحاني.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47الانسان الاول من الارض ترابي. الانسان الثاني الرب من السماء.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48كما هو الترابي هكذا الترابيون ايضا. وكما هو السماوي هكذا السماويون ايضا.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49وكما لبسنا صورة الترابي سنلبس ايضا صورة السماوي.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50فاقول هذا ايها الاخوة ان لحما ودما لا يقدران ان يرثا ملكوت الله. ولا يرث الفساد عدم الفساد
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїнне незотлїння не наслїдить.
51هوذا سرّ اقوله لكم. لا نرقد كلنا ولكننا كلنا نتغيّر
51Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
52في لحظة في طرفة عين عند البوق الاخير. فانه سيبوق فيقام الاموات عديمي فساد ونحن نتغيّر.
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53لان هذا الفاسد لا بد ان يلبس عدم فساد وهذا المائت يلبس عدم موت.
53Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
54ومتى لبس هذا الفاسد عدم فساد ولبس هذا المائت عدم موت فحينئذ تصير الكلمة المكتوبة ابتلع الموت الى غلبة.
54Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїнне і смертне се одягнеть ся в без-смертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
55اين شوكتك يا موت. اين غلبتك يا هاوية.
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
56اما شوكة الموت فهي الخطية. وقوة الخطية هي الناموس.
56Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57ولكن شكرا للّه الذي يعطينا الغلبة بربنا يسوع المسيح.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58اذا يا اخوتي الاحباء كونوا راسخين غير متزعزعين مكثرين في عمل الرب كل حين عالمين ان تعبكم ليس باطلا في الرب
58Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.