¹ليتكم تحتملون غباوتي قليلا. بل انتم محتملي.

¹Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.

²فاني اغار عليكم غيرة الله لاني خطبتكم لرجل واحد لأقدم عذراء عفيفة للمسيح.

²Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.

³ولكنني اخاف انه كما خدعت الحية حواء بمكرها هكذا تفسد اذهانكم عن البساطة التي في المسيح.

³Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.

⁴فانه ان كان الآتي يكرز بيسوع آخر لم نكرز به او كنتم تأخذون روحا آخر لم تأخذوه او انجيلا آخر لم تقبلوه فحسنا كنتم تحتملون.

⁴Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.

⁵لاني احسب اني لم انقص شيئا عن فائقي الرسل.

⁵Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.

⁶وان كنت عاميا في الكلام فلست في العلم بل نحن في كل شيء ظاهرون لكم بين الجميع.

⁶Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами.

⁷ام اخطأت خطية اذ اذللت نفسي كي ترتفعوا انتم لاني بشرتكم مجانا بانجيل الله.

⁷Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?

⁸سلبت كنائس اخرى آخذا اجرة لاجل خدمتكم. واذ كنت حاضرا عندكم واحتجت لم اثقل على احد.

⁸Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;

⁹لان احتياجي سده الاخوة الذين أتوا من مكدونية. وفي كل شيء حفظت نفسي غير ثقيل عليكم وسأحفظها.

⁹і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.

¹⁰حق المسيح فيّ. ان هذا الافتخار لا يسد عني في اقاليم اخائية.

¹⁰(Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.

¹¹لماذا. ألاني لا احبكم. الله يعلم.

¹¹Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).

¹²ولكن ما افعله سافعله لاقطع فرصة الذين يريدون فرصة كي يوجدوا كما نحن ايضا في ما يفتخرون به.

¹²Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.

¹³لان مثل هؤلاء هم رسل كذبة فعلة ماكرون مغيّرون شكلهم الى شبه رسل المسيح.

¹³Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.

¹⁴ولا عجب. لان الشيطان نفسه يغيّر شكله الى شبه ملاك نور.

¹⁴І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.

¹⁵فليس عظيما ان كان خدامه ايضا يغيّرون شكلهم كخدام للبر. الذين نهايتهم تكون حسب اعمالهم

¹⁵Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.

¹⁶اقول ايضا لا يظن احد اني غبي. وإلا فاقبلوني ولو كغبي لافتخر انا ايضا قليلا.

¹⁶Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.

¹⁷الذي اتكلم به لست اتكلم به بحسب الرب بل كانه في غباوة في جسارة الافتخار هذه.

¹⁷А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали.

¹⁸بما ان كثيرين يفتخرون حسب الجسد افتخر انا ايضا.

¹⁸Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.

¹⁹فانكم بسرور تحتملون الاغبياء اذ انتم عقلاء.

¹⁹Радо бо терпите безумних, розумними бувши.

²⁰لانكم تحتملون ان كان احد يستعبدكم. ان كان احد يأكلكم. ان كان احد يأخذكم. ان كان احد يرتفع. ان كان احد يضربكم على وجوهكم.

²⁰Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.

²¹على سبيل الهوان اقول كيف اننا كنا ضعفاء. ولكن الذي يجترئ فيه احد اقول في غباوة انا ايضا اجترئ فيه.

²¹Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.

²²أهم عبرانيون فانا ايضا. أهم اسرائليون فانا ايضا. أهم نسل ابراهيم فانا ايضا.

²²Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.

²³أهم خدام المسيح. اقول كمختل العقل. فانا افضل. في الاتعاب اكثر. في الضربات اوفر. في السجون اكثر. في الميتات مرارا كثيرة.

²³Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.

²⁴من اليهود خمس مرات قبلت اربعين جلدة الا واحدة.

²⁴Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.

²⁵ثلاث مرات ضربت بالعصي. مرة رجمت. ثلاث مرات انكسرت بي السفينة. ليلا ونهارا قضيت في العمق.

²⁵Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;

²⁶باسفار مرارا كثيرة. باخطار سيول. باخطار لصوص. باخطار من جنسي. باخطار من الامم. باخطار في المدينة. باخطار في البرية. باخطار في البحر. باخطار من اخوة كذبة.

²⁶у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;

²⁷في تعب وكد. في اسهار مرارا كثيرة. في جوع وعطش. في اصوام مرارا كثيرة. في برد وعري.

²⁷у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.

²⁸عدا ما هو دون ذلك. التراكم علي كل يوم. الاهتمام بجميع الكنائس.

²⁸Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.

²⁹من يضعف وانا لا اضعف. من يعثر وانا لا التهب.

²⁹Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?

³⁰ان كان يجب الافتخار فسأفتخر بامور ضعفي.

³⁰Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.

³¹الله ابو ربنا يسوع المسيح الذي هو مبارك الى الابد يعلم اني لست اكذب.

³¹Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.

³²في دمشق والي الحارث الملك كان يحرس مدينة الدمشقيين يريد ان يمسكني

³²У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;

³³فتدليت من طاقة في زنبيل من السور ونجوت من يديه

³³і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.