1فسمع الرسل والاخوة الذين كانوا في اليهودية ان الامم ايضا قبلوا كلمة الله.
1Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2ولما صعد بطرس الى اورشليم خاصمه الذين من اهل الختان
2І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3قائلين انك دخلت الى رجال ذوي غلفة واكلت معهم.
3кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4فابتدأ بطرس يشرح لهم بالتتابع قائلا.
4Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5انا كنت في مدينة يافا اصلّي فرأيت في غيبة رؤيا اناء نازلا مثل ملاءة عظيمة مدلاة باربعة اطراف من السماء فأتى اليّ.
5Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6فتفرست فيه متأملا فرأيت دواب الارض والوحوش والزحافات وطيور السماء.
6Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7وسمعت صوتا قائلا لي قم يا بطرس اذبح وكل.
7І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8فقلت كلا يا رب لانه لم يدخل فمي قط دنس او نجس.
8Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
9فاجابني صوت ثانية من السماء ما طهره الله لا تنجسه انت.
9Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10وكان هذا على ثلاث مرات ثم انتشل الجميع الى السماء ايضا.
10Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
11واذا ثلاثة رجال قد وقفوا للوقت عند البيت الذي كنت فيه مرسلين اليّ من قيصرية.
11І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12فقال لي الروح ان اذهب معهم غير مرتاب في شيء. وذهب معي ايضا هؤلاء الاخوة الستة. فدخلنا بيت الرجل.
12Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13فاخبرنا كيف رأى الملاك في بيته قائما وقائلا له ارسل الى يافا رجالا واستدع سمعان الملقب بطرس.
13і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14وهو يكلمك كلاما به تخلص انت وكل بيتك.
14Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15فلما ابتدأت اتكلم حل الروح القدس عليهم كما علينا ايضا في البداءة.
15Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16فتذكرت كلام الرب كيف قال ان يوحنا عمد بماء واما انتم فستعمدون بالروح القدس.
16Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17فان كان الله قد اعطاهم الموهبة كما لنا ايضا بالسوية مؤمنين بالرب يسوع المسيح فمن انا. أقادر ان امنع الله.
17Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18فلما سمعوا ذلك سكتوا وكانوا يمجدون الله قائلين اذا اعطى الله الامم ايضا التوبة للحياة
18Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаянне в життє!
19اما الذين تشتتوا من جراء الضيق الذي حصل بسبب استفانوس فاجتازوا الى فينيقية وقبرس وانطاكية وهم لا يكلمون احدا بالكلمة الا اليهود فقط.
19Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20ولكن كان منهم قوم وهم رجال قبرسيون وقيروانيون الذين لما دخلوا انطاكية كانوا يخاطبون اليونانيين مبشرين بالرب يسوع.
20Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
21وكانت يد الرب معهم فآمن عدد كثير ورجعوا الى الرب
21І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
22فسمع الخبر عنهم في آذان الكنيسة التي في اورشليم فارسلوا برنابا لكي يجتاز الى انطاكية.
22Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
23الذي لما أتى ورأى نعمة الله فرح ووعظ الجميع ان يثبتوا في الرب بعزم القلب.
23котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
24لانه كان رجلا صالحا وممتلئا من الروح القدس والايمان. فانضم الى الرب جمع غفير
24Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
25ثم خرج برنابا الى طرسوس ليطلب شاول. ولما وجده جاء به الى انطاكية.
25Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
26فحدث انهما اجتمعا في الكنيسة سنة كاملة وعلّما جمعا غفيرا ودعي التلاميذ مسيحيين في انطاكية اولا
26і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
27وفي تلك الايام انحدر انبياء من اورشليم الى انطاكية.
27Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
28وقام واحد منهم اسمه اغابوس واشار بالروح ان جوعا عظيما كان عتيدا ان يصير على جميع المسكونة. الذي صار ايضا في ايام كلوديوس قيصر.
28Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
29فحتم التلاميذ حسبما تيسّر لكل منهم ان يرسل كل واحد شيئا خدمة الى الاخوة الساكنين في اليهودية.
29З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
30ففعلوا ذلك مرسلين الى المشايخ بيد برنابا وشاول
30Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.