¹وحدث في ايقونية انهما دخلا معا الى مجمع اليهود وتكلما حتى آمن جمهور كثير من اليهود واليونانيين‎.

¹Стало ся ж в Їкониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.

²‎ولكن اليهود غير المؤمنين غرّوا وافسدوا نفوس الامم على الاخوة.

²Невірні ж Жиди підіймали й озлобляди душі поган на братів.

³فاقاما زمانا طويلا يجاهران بالرب الذي كان يشهد لكلمة نعمته ويعطي ان تجرى آيات وعجائب على ايديهما‎.

³Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.

⁴‎فانشق جمهور المدينة فكان بعضهم مع اليهود وبعضهم مع الرسولين‎.

⁴Та розділилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.

⁵‎فلما حصل من الامم واليهود مع رؤسائهم هجوم ليبغوا عليهما ويرجموهما

⁵Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,

⁶شعرا به فهربا الى مدينتي ليكأونية لسترة ودربه والى الكورة المحيطة‎.

⁶вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,

⁷‎وكانا هناك يبشران

⁷і там благовіствували.

⁸وكان يجلس في لسترة رجل عاجز الرجلين مقعد من بطن امه ولم يمش قط.

⁸А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий ніколи не ходив.

⁹هذا كان يسمع بولس يتكلم. فشخص اليه واذ رأى ان له ايمانا ليشفى

⁹Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,

¹⁰قال بصوت عظيم قم على رجليك منتصبا. فوثب وصار يمشي‎.

¹⁰рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.

¹¹‎فالجموع لما رأوا ما فعل بولس رفعوا صوتهم بلغة ليكأونية قائلين ان الآلهة تشبهوا بالناس ونزلوا الينا‎.

¹¹Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.

¹²‎فكانوا يدعون برنابا زفس وبولس هرمس اذ كان هو المتقدم في الكلام‎.

¹²Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.

¹³‎فأتى كاهن زفس الذي كان قدام المدينة بثيران واكاليل عند الابواب مع الجموع وكان يريد ان يذبح‎.

¹³Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотів зробити посьвят разом з народом.

¹⁴‎فلما سمع الرسولان برنابا وبولس مزقا ثيابهما واندفعا الى الجمع صارخين

¹⁴Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,

¹⁵وقائلين ايها الرجال لماذا تفعلون هذا. نحن ايضا بشر تحت آلام مثلكم نبشركم ان ترجعوا من هذه الاباطيل الى الاله الحي الذي خلق السماء والارض والبحر وكل ما فيها‎.

¹⁵і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.

¹⁶‎الذي في الاجيال الماضية ترك جميع الامم يسلكون في طرقهم‎.

¹⁶Він у минувші часи попустив усім поганам ходити дорогами їх.

¹⁷‎مع انه لم يترك نفسه بلا شاهد وهو يفعل خيرا يعطينا من السماء امطارا وازمنة مثمرة ويملأ قلوبنا طعاما وسرورا‎.

¹⁷Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.

¹⁸‎وبقولهما هذا كفّا الجموع بالجهد عن ان يذبحوا لهما‏‎.

¹⁸се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.

¹⁹‎ثم أتى يهود من انطاكية وايقونيه واقنعوا الجموع فرجموا بولس وجروه خارج المدينة ظانين انه قد مات‎.

¹⁹Прийшли ж з Антиохиї та Їкониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.

²⁰‎ولكن اذ احاط به التلاميذ قام ودخل المدينة وفي الغد خرج مع برنابا الى دربة‎.

²⁰Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.

²¹‎فبشرا في تلك المدينة وتلمذا كثيرين. ثم رجعا الى لسترة وايقونية وانطاكية

²¹І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,

²²يشددان انفس التلاميذ ويعظانهم ان يثبتوا في الايمان وانه بضيقات كثيرة ينبغي ان ندخل ملكوت الله

²²укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

²³وانتخبا لهم قسوسا في كل كنيسة ثم صلّيا باصوام واستودعاهم للرب الذي كانوا قد آمنوا به‎.

²³Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.

²⁴‎ولما اجتازا في بيسيدية أتيا الى بمفيلية‎.

²⁴І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.

²⁵‎وتكلما بالكلمة في برجة ثم نزلا الى اتالية‎.

²⁵А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,

²⁶‎ومن هناك سافرا في البحر الى انطاكية حيث كانا قد أسلما الى نعمة الله للعمل الذي اكملاه‎.

²⁶а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.

²⁷‎ولما حضرا وجمعا الكنيسة اخبرا بكل ما صنع الله معهما وانه فتح للامم باب الايمان‎.

²⁷Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.

²⁸‎واقاما هناك زمانا ليس بقليل مع التلاميذ

²⁸Пробували ж там час немалий з учениками.