1ثم بعد اربع عشرة سنة صعدت ايضا الى اورشليم مع برنابا آخذا معي تيطس ايضا.
1Потім, по чотирнайцятя лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
2وانما صعدت بموجب اعلان وعرضت عليهم الانجيل الذي اكرز به بين الامم ولكن بالانفراد على المعتبرين لئلا اكون اسعى او قد سعيت باطلا.
2А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре проповідую між поганами, тільки па самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив.
3لكن لم يضطر ولا تيطس الذي كان معي وهو يوناني ان يختتن.
3Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
4ولكن بسبب الاخوة الكذبة المدخلين خفية الذين دخلوا اختلاسا ليتجسسوا حريتنا التي لنا في المسيح كي يستعبدونا.
4А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5الذين لم نذعن لهم بالخضوع ولا ساعة ليبقى عندكم حق الانجيل.
5ми анї на годину не поступились, порючись, щоб істина благовістя пробувала в вас
6واما المعتبرون انهم شيء مهما كانوا لا فرق عندي. الله لا يأخذ بوجه انسان. فان هؤلاء المعتبرين لم يشيروا عليّ بشيء.
6Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили.
7بل بالعكس اذ رأوا اني اؤتمنت على انجيل الغرلة كما بطرس على انجيل الختان.
7Нї, противно, зрозумівши, ще звірено менї благовісте необрізання, яко ж Петрові обрізання:
8فان الذي عمل في بطرس لرسالة الختان عمل فيّ ايضا للامم.
8(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
9فاذ علم بالنعمة المعطاة لي يعقوب وصفا ويوحنا المعتبرون انهم اعمدة اعطوني وبرنابا يمين الشركة لنكون نحن للامم واما هم فللختان.
9і пізнавши благодать, дану менї, Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10غير ان نذكر الفقراء. وهذا عينه كنت اعتنيت ان افعله
10тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
11ولكن لما أتى بطرس الى انطاكية قاومته مواجهة لانه كان ملوما.
11Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
12لانه قبلما أتى قوم من عند يعقوب كان يأكل مع الامم ولكن لما أتوا كان يؤخر ويفرز نفسه خائفا من الذين هم من الختان.
12Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
13وراءى معه باقي اليهود ايضا حتى ان برنابا ايضا انقاد الى ريائهم.
13Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
14لكن لما رأيت انهم لا يسلكون باستقامة حسب حق الانجيل قلت لبطرس قدام الجميع ان كنت وانت يهودي تعيش امميا لا يهوديا فلماذا تلزم الامم ان يتهوّدوا.
14Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істині, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш по-поганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи ?
15نحن بالطبيعة يهود ولسنا من الامم خطاة
15Ми по природі Жиди, а не грішника з поган;
16اذ نعلم ان الانسان لا يتبرر باعمال الناموس بل بايمان يسوع المسيح آمنّا نحن ايضا بيسوع المسيح لنتبرر بايمان يسوع لا باعمال الناموس. لانه باعمال الناموس لا يتبرر جسد ما.
16та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не справдить ся дїлами закову нїяке тїло.
17فان كنا ونحن طالبون ان نتبرر في المسيح نوجد نحن انفسنا ايضا خطاة أفالمسيح خادم للخطية. حاشا.
17Коли ж, шукаючи справдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18فاني ان كنت ابني ايضا هذا الذي قد هدمته فاني اظهر نفسي متعديا.
18Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19لاني مت بالناموس للناموس لاحيا للّه.
19Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
20مع المسيح صلبت فاحيا لا انا بل المسيح يحيا فيّ. فما احياه الآن في الجسد فانما احياه في الايمان ايمان ابن الله الذي احبني واسلم نفسه لاجلي
20Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21لست ابطل نعمة الله. لانه ان كان بالناموس بر فالمسيح اذا مات بلا سبب
21Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.