1واجتمع اليه الفريسيون وقوم من الكتبة قادمين من اورشليم.
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2ولما رأوا بعضا من تلاميذه يأكلون خبزا بايد دنسة اي غير مغسولة لاموا.
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3لان الفريسيين وكل اليهود ان لم يغسلوا ايديهم باعتناء لا يأكلون. متمسكين بتقليد الشيوخ.
3(бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4ومن السوق ان لم يغتسلوا لا يأكلون. واشياء اخرى كثيرة تسلموها للتمسك بها من غسل كؤوس واباريق وآنية نحاس واسرّة.
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5ثم سأله الفريسيون والكتبة لماذا لا يسلك تلاميذك حسب تقليد الشيوخ بل يأكلون خبزا بأيد غير مغسولة.
5Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6فاجاب وقال لهم حسنا تنبأ اشعياء عنكم انتم المرائين كما هو مكتوب. هذا الشعب يكرمني بشفتيه واما قلبه فمبتعد عني بعيدا.
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7وباطلا يعبدونني وهم يعلمون تعاليم هي وصايا الناس.
7Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8لانكم تركتم وصية الله وتتمسكون بتقليد الناس. غسل الاباريق والكؤوس وامورا أخر كثيرة مثل هذه تفعلون.
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9ثم قال لهم حسنا رفضتم وصية الله لتحفظوا تقليدكم.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10لان موسى قال اكرم اباك وامك. ومن يشتم ابا او اما فليمت موتا.
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.
11واما انتم فتقولون ان قال انسان لابيه او امه قربان اي هدية هو الذي تنتفع به مني.
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12فلا تدعونه في ما بعد يفعل شيئا لابيه او امه.
12і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13مبطلين كلام الله بتقليدكم الذي سلمتموه. وأمورا كثيرة مثل هذه تفعلون
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14ثم دعا كل الجمع وقال لهم اسمعوا مني كلكم وافهموا.
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15ليس شيء من خارج الانسان اذا دخل فيه يقدر ان ينجسه. لكن الاشياء التي تخرج منه هي التي تنجس الانسان.
15Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
16ان كان لاحد اذنان للسمع فليسمع.
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17ولما دخل من عند الجمع الى البيت سأله تلاميذه عن المثل.
17І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18فقال لهم أفانتم ايضا هكذا غير فاهمين. أما تفهمون ان كل ما يدخل الانسان من خارج لا يقدر ان ينجسه.
18І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?
19لانه لا يدخل الى قلبه بل الى الجوف ثم يخرج الى الخلاء وذلك يطهر كل الاطعمة.
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20ثم قال ان الذي يخرج من الانسان ذلك ينجس الانسان.
20Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.
21لانه من الداخل من قلوب الناس تخرج الافكار الشريرة زنى فسق قتل
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22سرقة طمع خبث مكر عهارة عين شريرة تجديف كبرياء جهل.
22злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23جميع هذه الشرور تخرج من الداخل وتنجس الانسان
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24ثم قام من هناك ومضى الى تخوم صور وصيدا. ودخل بيتا وهو يريد ان لا يعلم احد. فلم يقدر ان يختفي.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25لان امرأة كان بابنتها روح نجس سمعت به فأتت وخرّت عند قدميه.
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому
26وكانت المرأة اممية وفي جنسها فينيقية سورية. فسألته ان يخرج الشيطان من ابنتها.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27واما يسوع فقال لها دعي البنين اولا يشبعون. لانه ليس حسنا ان يؤخذ خبز البنين ويطرح للكلاب.
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.
28فاجابت وقالت له نعم يا سيد. والكلاب ايضا تحت المائدة تأكل من فتات البنين.
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.
29فقال لها. لاجل هذه الكلمة اذهبي. قد خرج الشيطان من ابنتك.
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30فذهبت الى بيتها ووجدت الشيطان قد خرج والابنة مطروحة على الفراش
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31ثم خرج ايضا من تخوم صور وصيدا وجاء الى بحر الجليل في وسط حدود المدن العشر.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32وجاءوا اليه بأصم أعقد وطلبوا اليه ان يضع يده عليه.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33فأخذه من بين الجمع على ناحية ووضع اصابعه في اذنيه وتفل ولمس لسانه.
33І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34ورفع نظره نحو السماء وأنّ وقال له إفّثا. اي انفتح.
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35وللوقت انفتحت اذناه وانحل رباط لسانه وتكلم مستقيما.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36فاوصاهم ان لا يقولوا لاحد. ولكن على قدر ما اوصاهم كانوا ينادون اكثر كثيرا.
36І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37وبهتوا الى الغاية قائلين انه عمل كل شيء حسنا. جعل الصم يسمعون والخرس يتكلمون
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.