¹ثم دعا تلاميذه الاثني عشر واعطاهم سلطانا على ارواح نجسة حتى يخرجوها ويشفوا كل مرض وكل ضعف.

¹І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.

²واما اسماء الاثني عشر رسولا فهي هذه. الاول سمعان الذي يقال له بطرس واندراوس اخوه. يعقوب بن زبدي ويوحنا اخوه.

²На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Иоан брат його;

³فيلبس وبرثولماوس. توما ومتى العشار. يعقوب بن حلفى ولباوس الملقب تداوس.

³Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;

⁴سمعان القانوي ويهوذا الاسخريوطي الذي اسلمه

⁴Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.

⁵هؤلاء الاثنا عشر ارسلهم يسوع واوصاهم قائلا. الى طريق امم لا تمضوا والى مدينة للسامريين لا تدخلوا.

⁵Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самаряньский;

⁶بل اذهبوا بالحري الى خراف بيت اسرائيل الضالة.

⁶а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,

⁷وفيما انتم ذاهبون اكرزوا قائلين انه قد اقترب ملكوت السموات.

⁷а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.

⁸اشفوا مرضى. طهروا برصا. اقيموا موتى. اخرجوا شياطين. مجانا اخذتم مجانا اعطوا.

⁸Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.

⁹لا تقتنوا ذهبا ولا فضة ولا نحاسا في مناطقكم.

⁹Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,

¹⁰ولا مزودا للطريق ولا ثوبين ولا احذية ولا عصا. لان الفاعل مستحق طعامه

¹⁰анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палиці: бо робітник достоєн харчі своєї.

¹¹واية مدينة او قرية دخلتموها فافحصوا من فيها مستحق. واقيموا هناك حتى تخرجوا.

¹¹І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.

¹²وحين تدخلون البيت سلموا عليه.

¹²А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господі.

¹³فان كان البيت مستحقا فليات سلامكم عليه. ولكن ان لم يكن مستحقا فليرجع سلامكم اليكم.

¹³І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.

¹⁴ومن لا يقبلكم ولا يسمع كلامكم فاخرجوا خارجا من ذلك البيت او من تلك المدينة وانفضوا غبار ارجلكم.

¹⁴А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших.

¹⁵الحق اقول لكم ستكون لارض سدوم وعمورة يوم الدين حالة اكثر احتمالا مما لتلك المدينة

¹⁵Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.

¹⁶ها انا ارسلكم كغنم في وسط ذئاب. فكونوا حكماء كالحيّات وبسطاء كالحمام.

¹⁶Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.

¹⁷ولكن احذروا من الناس. لانهم سيسلمونكم الى مجالس وفي مجامعهم يجلدونكم.

¹⁷Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;

¹⁸وتساقون امام ولاة وملوك من اجلي شهادة لهم وللامم.

¹⁸і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.

¹⁹فمتى اسلموكم فلا تهتموا كيف او بما تتكلمون. لانكم تعطون في تلك الساعة ما تتكلمون به.

¹⁹Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.

²⁰لان لستم انتم المتكلمين بل روح ابيكم الذي يتكلم فيكم.

²⁰Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.

²¹وسيسلم الاخ اخاه الى الموت والاب ولده. ويقوم الاولاد على والديهم ويقتلونهم.

²¹Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.

²²وتكونون مبغضين من الجميع من اجل اسمي. ولكن الذي يصبر الى المنتهى فهذا يخلص.

²²І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.

²³ومتى طردوكم في هذه المدينة فاهربوا الى الاخرى. فاني الحق اقول لكم لا تكملون مدن اسرائيل حتى يأتي ابن الانسان

²³Коли ж вас гонити муть у тому городї, втікайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.

²⁴ليس التلميذ افضل من المعلم ولا العبد افضل من سيده.

²⁴Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.

²⁵يكفي التلميذ ان يكون كمعلمه والعبد كسيده. ان كانوا قد لقبوا رب البيت بعلزبول فكم بالحري اهل بيته.

²⁵Доволі з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашніх його?

²⁶فلا تخافوهم. لان ليس مكتوم لن يستعلن ولا خفي لن يعرف.

²⁶Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

²⁷الذي اقوله لكم في الظلمة قولوه في النور. والذي تسمعونه في الاذن نادوا به على السطوح.

²⁷Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.

²⁸ولا تخافوا من الذين يقتلون الجسد ولكن النفس لا يقدرون ان يقتلوها. بل خافوا بالحري من الذي يقدر ان يهلك النفس والجسد كليهما في جهنم.

²⁸І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї.

²⁹أليس عصفوران يباعان بفلس. وواحد منهما لا يسقط على الارض بدون ابيكم.

²⁹Хиба не два горобці продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.

³⁰واما انتم فحتى شعور رؤوسكم جميعها محصاة.

³⁰У вас же і все волоссє на голові перелїчене.

³¹فلا تخافوا. انتم افضل من عصافير كثيرة.

³¹Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобців.

³²فكل من يعترف بي قدام الناس اعترف انا ايضا به قدام ابي الذي في السموات.

³²От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.

³³ولكن من ينكرني قدام الناس انكره انا ايضا قدام ابي الذي في السموات

³³А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.

³⁴لا تظنوا اني جئت لألقي سلاما على الارض. ما جئت لألقي سلاما بل سيفا.

³⁴Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.

³⁵فاني جئت لأفرّق الانسان ضد ابيه والابنة ضد امها والكنة ضد حماتها.

³⁵Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.

³⁶واعداء الانسان اهل بيته.

³⁶І будуть ворогами чоловікові домашні його.

³⁷من احب ابا او اما اكثر مني فلا يستحقني. ومن احب ابنا او ابنة اكثر مني فلا يستحقني.

³⁷Хто любить батька або матір більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.

³⁸ومن لا ياخذ صليبه ويتبعني فلا يستحقني.

³⁸І хто не візьме хреста свого, й не пійде слідом за мною, недостоея мене.

³⁹من وجد حياته يضيعها. ومن اضاع حياته من اجلي يجدها.

³⁹Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.

⁴⁰من يقبلكم يقبلني ومن يقبلني يقبل الذي ارسلني.

⁴⁰Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.

⁴¹من يقبل نبيا باسم نبي فأجر نبي ياخذ. ومن يقبل بارا باسم بار فأجر بار ياخذ.

⁴¹Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймав праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.

⁴²ومن سقى احد هؤلاء الصغار كاس ماء بارد فقط باسم تلميذ فالحق اقول لكم انه لا يضيع اجره

⁴²І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.