¹في ذلك اليوم خرج يسوع من البيت وجلس عند البحر.

¹Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.

²فاجتمع اليه جموع كثيرة حتى انه دخل السفينة وجلس. والجمع كله وقف على الشاطئ.

²І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.

³فكلهم كثيرا بامثال قائلا هوذا الزارع قد خرج ليزرع.

³І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;

⁴وفيما هو يزرع سقط بعض على الطريق. فجائت الطيور واكلته.

⁴і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.

⁵وسقط آخر على الاماكن المحجرة حيث لم تكن له تربة كثيرة. فنبت حالا اذ لم يكن له عمق ارض.

⁵Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;

⁶ولكن لما اشرقت الشمس احترق. واذ لم يكن له اصل جف.

⁶як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.

⁷وسقط آخر على الشوك فطلع الشوك وخنقه.

⁷А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.

⁸وسقط آخر على الارض الجيدة. فاعطى ثمرا. بعض مئة وآخر ستين وآخر ثلاثين.

⁸Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.

⁹من له اذنان للسمع فليسمع

⁹Хто мав уші слухати, нехай слухав.

¹⁰فتقدم التلاميذ وقالوا له لماذا تكلمهم بامثال.

¹⁰І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?

¹¹فاجاب وقال لهم لانه قد أعطي لكم ان تعرفوا اسرار ملكوت السموات. واما لأولئك فلم يعط.

¹¹Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.

¹²فان من له سيعطى ويزاد. واما من ليس له فالذي عنده سيؤخذ منه.

¹²Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;

¹³من اجل هذا اكلمهم بامثال. لانهم مبصرين لا يبصرون وسامعين لا يسمعون ولا يفهمون.

¹³Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.

¹⁴فقد تمت فيهم نبوة اشعياء القائلة تسمعون سمعا ولا تفهمون. ومبصرين تبصرون ولا تنظرون.

¹⁴І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.

¹⁵لان قلب هذا الشعب قد غلظ. وآذانهم قد ثقل سماعها. وغمضوا عيونهم لئلا يبصروا بعيونهم ويسمعوا بآذانهم ويفهموا بقلوبهم ويرجعوا فاشفيهم.

¹⁵Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.

¹⁶ولكن طوبى لعيونكم لانها تبصر. ولآذانكم لانها تسمع.

¹⁶Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.

¹⁷فاني الحق اقول لكم ان انبياء وابرارا كثيرين اشتهوا ان يروا ما انتم ترون ولم يروا. وان يسمعوا ما انتم تسمعون ولم يسمعوا

¹⁷Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.

¹⁸فاسمعوا انتم مثل الزارع.

¹⁸Оце ж послухайте приповістї про сїяча.

¹⁹كل من يسمع كلمة الملكوت ولا يفهم فيأتي الشرير ويخطف ما قد زرع في قلبه. هذا هو المزوع على الطريق.

¹⁹Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.

²⁰والمزروع على الاماكن المحجرة هو الذي يسمع الكلمة وحالا يقبلها بفرح.

²⁰А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:

²¹ولكن ليس له اصل في ذاته بل هو الى حين. فاذا حدث ضيق او اضطهاد من اجل الكلمة فحالا يعثر.

²¹тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.

²²والمزروع بين الشوك هو الذي يسمع الكلمة. وهم هذا العالم وغرور الغنى يخنقان الكلمة فيصير بلا ثمر.

²²А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним.

²³واما المزروع على الارض الجيدة فهو الذي يسمع الكلمة ويفهم. وهو الذي يأتي بثمر فيصنع بعض مئة وآخر ستين وآخر ثلاثين

²³Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.

²⁴قدم لهم مثلا آخر قائلا. يشبه ملكوت السموات انسانا زرع زرعا جيدا في حقله.

²⁴Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй;

²⁵وفيما الناس نيام جاء عدوه وزرع زوانا في وسط الحنطة ومضى.

²⁵як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.

²⁶فلما طلع النبات وصنع ثمرا حينئذ ظهر الزوان ايضا.

²⁶Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.

²⁷فجاء عبيد رب البيت وقالوا له يا سيد أليس زرعا جيدا زرعت في حقلك. فمن اين له زوان.

²⁷І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?

²⁸فقال لهم. انسان عدو فعل هذا. فقال له العبيد أتريد ان نذهب ونجمعه.

²⁸Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?

²⁹فقال لا. لئلا تقلعوا الحنطة مع الزوان وانتم تجمعونه.

²⁹Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.

³⁰دعوهما ينميان كلاهما معا الى الحصاد. وفي وقت الحصاد اقول للحصادين اجمعوا اولا الزوان واحزموه حزما ليحرق. واما الحنطة فاجمعوها الى مخزني

³⁰Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.

³¹قدم لهم مثلا آخر قائلا. يشبه ملكوت السموات حبة خردل اخذها انسان وزرعها في حقله.

³¹Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.

³²وهي اصغر جميع البزور. لكن متى نمت فهي اكبر البقول. وتصير شجرة حتى ان طيور السماء تأتي وتتآوى في اغصانها

³²Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.

³³قال لهم مثلا آخر. يشبه ملكوت السموات خميرة اخذتها امرأة وخبأتها في ثلاثة اكيال دقيق حتى اختمر الجميع.

³³Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

³⁴هذا كله كلم به يسوع الجموع بامثال. وبدون مثل لم يكن يكلمهم

³⁴Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:

³⁵لكي يتم ما قيل بالنبي القائل سأفتح بامثال فمي وانطق بمكتومات منذ تأسيس العالم

³⁵щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.

³⁶حينئذ صرف يسوع الجموع وجاء الى البيت. فتقدم اليه تلاميذه قائلين فسّر لنا مثل زوان الحقل.

³⁶Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.

³⁷فاجاب وقال لهم. الزارع الزرع الجيد هو ابن الانسان.

³⁷Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насінне, се Син чоловічий;

³⁸والحقل هو العالم. والزرع الجيد هو بنو الملكوت. والزوان هو بنو الشرير.

³⁸а нива, се сьвіт; добре ж насінне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;

³⁹والعدو الذي زرعه هو ابليس. والحصاد هو انقضاء العالم. والحصادون هم الملائكة.

³⁹ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.

⁴⁰فكما يجمع الزوان ويحرق بالنار هكذا يكون في انقضاء هذا العالم.

⁴⁰Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього:

⁴¹يرسل ابن الانسان ملائكته فيجمعون من ملكوته جميع المعاثر وفاعلي الاثم.

⁴¹Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне,

⁴²ويطرحونهم في اتون النار. هناك يكون البكاء وصرير الاسنان.

⁴²та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

⁴³حينئذ يضيء الابرار كالشمس في ملكوت ابيهم. من له اذنان للسمع فليسمع

⁴³Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

⁴⁴ايضا يشبه ملكوت السموات كنزا مخفى في حقل وجده انسان فاخفاه ومن فرحه مضى وباع كل ما كان له واشترى ذلك الحقل.

⁴⁴Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.

⁴⁵ايضا يشبه ملكوت السموات انسانا تاجرا يطلب لآلئ حسنة.

⁴⁵Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;

⁴⁶فلما وجد لؤلؤة واحدة كثيرة الثمن مضى وباع كل ما كان له واشتراها.

⁴⁶і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.

⁴⁷ايضا يشبه ملكوت السموات شبكة مطروحة في البحر وجامعة من كل نوع.

⁴⁷Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;

⁴⁸فلما امتلأت اصعدوها على الشاطئ وجلسوا وجمعوا الجياد الى اوعية. واما الاردياء فطرحوها خارجا.

⁴⁸як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.

⁴⁹هكذا يكون في انقضاء العالم. يخرج الملائكة ويفرزون الاشرار من بين الابرار.

⁴⁹Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,

⁵⁰ويطرحونهم في اتون النار. هناك يكون البكاء وصرير الاسنان

⁵⁰та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

⁵¹قال لهم يسوع أفهمتم هذا كله. فقالوا نعم يا سيد.

⁵¹І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.

⁵²فقال لهم. من اجل ذلك كل كاتب متعلم في ملكوت السموات يشبه رجلا رب بيت يخرج من كنزه جددا وعتقاء.

⁵²Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.

⁵³ولما اكمل يسوع هذه الامثال انتقل من هناك

⁵³І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.

⁵⁴ولما جاء الى وطنه كان يعلّمهم في مجمعهم حتى بهتوا وقالوا من اين لهذا هذه الحكمة والقوات.

⁵⁴І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?

⁵⁵أليس هذا ابن النجار. أليست امه تدعى مريم واخوته يعقوب ويوسي وسمعان ويهوذا.

⁵⁵Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?

⁵⁶أوليست اخواته جميعهنّ عندنا فمن اين لهذا هذه كلها.

⁵⁶хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него ?

⁵⁷فكانوا يعثرون به. واما يسوع فقال لهم ليس نبي بلا كرامة الا في وطنه وفي بيته.

⁵⁷І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.

⁵⁸ولم يصنع هناك قوات كثيرة لعدم ايمانهم

⁵⁸І не зробив там многих чудес через недовірство їх.