¹ولما كان الصباح تشاور جميع رؤساء الكهنة وشيوخ الشعب على يسوع حتى يقتلوه.

¹Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські

²فاوثقوه ومضوا به ودفعوه الى بيلاطس البنطي الوالي

²і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.

³حينئذ لما رأى يهوذا الذي اسلمه انه قد دين ندم وردّ الثلاثين من الفضة الى رؤساء الكهنة والشيوخ

³Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,

⁴قائلا قد اخطأت اذ سلمت دما بريئا. فقالوا ماذا علينا. انت ابصر.

⁴кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.

⁵فطرح الفضة في الهيكل وانصرف. ثم مضى وخنق نفسه.

⁵І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.

⁶فاخذ رؤساء الكهنة الفضة وقالوا لا يحل ان نلقيها في الخزانة لانها ثمن دم.

⁶Архиереї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.

⁷فتشاوروا واشتروا بها حقل الفخاري مقبرة للغرباء.

⁷Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.

⁸لهذا سمي ذلك الحقل حقل الدم الى هذا اليوم.

⁸Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.

⁹حينئذ تم ما قيل بارميا النبي القائل وأخذوا الثلاثين من الفضة ثمن المثمن الذي ثمنوه من بني اسرائيل

⁹Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,

¹⁰واعطوها عن حقل الفخاري كما امرني الرب

¹⁰і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.

¹¹فوقف‎يسوع‎امام الوالي فسأله الوالي قائلا أانت ملك اليهود. فقال له يسوع انت تقول.

¹¹Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.

¹²وبينما كان رؤساء الكهنة والشيوخ يشتكون عليه لم يجب بشيء.

¹²А, як винуватили Його архиереї та старші, не відказував нічого.

¹³فقال له بيلاطس أما تسمع كم يشهدون عليك.

¹³Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?

¹⁴فلم يجبه ولا عن كلمة واحدة حتى تعجب الوالي جدا

¹⁴І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.

¹⁵وكان الوالي معتادا في العيد ان يطلق للجمع اسيرا واحدا من ارادوه.

¹⁵На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.

¹⁶وكان لهم حينئذ اسير مشهور يسمى باراباس.

¹⁶Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.

¹⁷ففيما هم مجتمعون قال لهم بيلاطس من تريدون ان اطلق لكم. باراباس ام يسوع الذي يدعى المسيح.

¹⁷Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?

¹⁸لانه علم انهم اسلموه حسدا.

¹⁸Знав бо, що через зависть видали Його.

¹⁹واذ كان جالسا على كرسي الولاية ارسلت اليه امرأته قائلة اياك وذلك البار. لاني تألمت اليوم كثيرا في حلم من اجله.

¹⁹Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.

²⁰ولكن رؤساء الكهنة والشيوخ حرّضوا الجموع على ان يطلبوا باراباس ويهلكوا يسوع.

²⁰Архиереї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.

²¹فاجاب الوالي وقال لهم من من الاثنين تريدون ان اطلق لكم. فقالوا باراباس.

²¹Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.

²²قال لهم بيلاطس فماذا افعل بيسوع الذي يدعى المسيح. قال له الجميع ليصلب.

²²Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом ? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.

²³فقال الوالي وايّ شر عمل. فكانوا يزدادون صراخا قائلين ليصلب.

²³Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.

²⁴فلما رأى بيلاطس انه لا ينفع شيئا بل بالحري يحدث شغب اخذ ماء وغسل يديه قدام الجمع قائلا اني بريء من دم هذا البار. ابصروا انتم.

²⁴Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.

²⁵فاجاب جميع الشعب وقالوا دمه علينا وعلى اولادنا.

²⁵І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.

²⁶حينئذ اطلق لهم باراباس. واما يسوع فجلده واسلمه ليصلب

²⁶Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.

²⁷فاخذ عسكر الوالي يسوع الى دار الولاية وجمعوا عليه كل الكتيبة.

²⁷Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.

²⁸فعروه والبسوه رداء قرمزيا.

²⁸І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;

²⁹وضفروا اكليلا من شوك ووضعوه على راسه وقصبة في يمينه. وكانوا يجثون قدامه ويستهزئون به قائلين السلام يا ملك اليهود.

²⁹і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!

³⁰وبصقوا عليه واخذوا القصبة وضربوه على راسه.

³⁰І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.

³¹وبعدما استهزئوا به نزعوا عنه الرداء والبسوه ثيابه ومضوا به للصلب

³¹І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.

³²وفيما هم خارجون وجدوا انسانا قيروانيا اسمه سمعان فسخروه ليحمل صليبه.

³²Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,

³³ولما أتوا الى موضع يقال له جلجثة وهو المسمى موضع الجمجمة

³³І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,

³⁴اعطوه خلا ممزوجا بمرارة ليشرب. ولما ذاق لم يرد ان يشرب.

³⁴дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.

³⁵ولما صلبوه اقتسموا ثيابه مقترعين عليها. لكي يتم ما قيل بالنبي اقتسموا ثيابي بينهم وعلى لباسي القوا قرعة.

³⁵Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.

³⁶ثم جلسوا يحرسونه هناك.

³⁶І, посідавши, стерегли Його там;

³⁷وجعلوا فوق راسه علته مكتوبة هذا هو يسوع ملك اليهود.

³⁷і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.

³⁸حينئذ صلب معه لصان واحد عن اليمين وواحد عن اليسار

³⁸Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.

³⁹وكان المجتازون يجدفون عليه وهم يهزون رؤوسهم

³⁹Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,

⁴⁰قائلين يا ناقض الهيكل وبانيه في ثلاثة ايام خلّص نفسك. ان كنت ابن الله فانزل عن الصليب.

⁴⁰і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.

⁴¹وكذلك رؤساء الكهنة ايضا وهم يستهزئون مع الكتبة والشيوخ قالوا

⁴¹Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:

⁴²خلّص آخرين واما نفسه فما يقدر ان يخلّصها. ان كان هو ملك اسرائيل فلينزل الآن عن الصليب فنؤمن به.

⁴²Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;

⁴³قد اتكل على الله فلينقذه الآن ان اراده. لانه قال انا ابن الله.

⁴³Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.

⁴⁴وبذلك ايضا كان اللصّان اللذان صلبا معه يعيّرانه

⁴⁴Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.

⁴⁵ومن الساعة السادسة كانت ظلمة على كل الارض الى الساعة التاسعة.

⁴⁵Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.

⁴⁶ونحو الساعة التاسعة صرخ يسوع بصوت عظيم قائلا ايلي ايلي لما شبقتني اي الهي الهي لماذا تركتني.

⁴⁶Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?

⁴⁷فقوم من الواقفين هناك لما سمعوا قالوا انه ينادي ايليا.

⁴⁷Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.

⁴⁸وللوقت ركض واحد منهم واخذ اسفنجة وملأها خلا وجعلها على قصبة وسقاه.

⁴⁸І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.

⁴⁹واما الباقون فقالوا اترك. لنرى هل يأتي ايليا يخلّصه.

⁴⁹Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.

⁵⁰فصرخ يسوع ايضا بصوت عظيم واسلم الروح

⁵⁰Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.

⁵¹واذا حجاب الهيكل قد انشق الى اثنين من فوق الى اسفل. والارض تزلزلت والصخور تشققت.

⁵¹І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;

⁵²والقبور تفتحت وقام كثير من اجساد القديسين الراقدين.

⁵²і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,

⁵³وخرجوا من القبور بعد قيامته ودخلوا المدينة المقدسة وظهروا لكثيرين.

⁵³і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.

⁵⁴واما قائد المئة والذين معه يحرسون يسوع فلما رأوا الزلزلة وما كان خافوا جدا وقالوا حقا كان هذا ابن الله.

⁵⁴Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.

⁵⁵وكانت هناك نساء كثيرات ينظرن من بعيد وهنّ كنّ قد تبعن يسوع من الجليل يخدمنه.

⁵⁵Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.

⁵⁶وبينهنّ مريم المجدلية ومريم ام يعقوب ويوسي وام ابني زبدي

⁵⁶Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.

⁵⁷ولما كان المساء جاء رجل غني من الرامة اسمه يوسف. وكان هو ايضا تلميذا ليسوع.

⁵⁷Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.

⁵⁸فهذا تقدم الى بيلاطس وطلب جسد يسوع. فامر بيلاطس حينئذ ان يعطى الجسد.

⁵⁸Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.

⁵⁹فاخذ يوسف الجسد ولفه بكتان نقي.

⁵⁹І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,

⁶⁰ووضعه في قبره الجديد الذي كان قد نحته في الصخرة ثم دحرج حجرا كبيرا على باب القبر ومضى.

⁶⁰положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.

⁶¹وكانت هناك مريم المجدلية ومريم الاخرى جالستين تجاه القبر

⁶¹Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.

⁶²وفي الغد الذي بعد الاستعداد اجتمع رؤساء الكهنة والفريسيون الى بيلاطس

⁶²Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,

⁶³قائلين. يا سيد قد تذكرنا ان ذلك المضل قال وهو حيّ اني بعد ثلاثة ايام اقوم.

⁶³кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.

⁶⁴فمر بضبط القبر الى اليوم الثالث لئلا يأتي تلاميذه ليلا ويسرقوه ويقولوا للشعب انه قام من الاموات. فتكون الضلالة الاخيرة اشر من الاولى.

⁶⁴Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.

⁶⁵فقال لهم بيلاطس عندكم حراس. اذهبوا واضبطوه كما تعلمون.

⁶⁵Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.

⁶⁶فمضوا وضبطوا القبر بالحراس وختموا الحجر

⁶⁶Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.