¹لا تدينوا لكي لا تدانوا.

¹Не судїть, щоб вас не суджено.

²لانكم بالدينونة التي بها تدينون تدانون. وبالكيل الذي به تكيلون يكال لكم.

²Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

³ولماذا تنظر القذى الذي في عين اخيك. واما الخشبة التي في عينك فلا تفطن لها.

³Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

⁴ام كيف تقول لأخيك دعني اخرج القذى من عينك وها الخشبة في عينك.

⁴Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

⁵يا مرائي اخرج اولا الخشبة من عينك. وحينئذ تبصر جيدا ان تخرج القذى من عين اخيك.

⁵Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

⁶لا تعطوا القدس للكلاب. ولا تطرحوا درركم قدام الخنازير. لئلا تدوسها بارجلها وتلتفت فتمزقكم

⁶Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

⁷اسألوا تعطوا. اطلبوا تجدوا. اقرعوا يفتح لكم.

⁷Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:

⁸لان كل من يسأل يأخذ. ومن يطلب يجد. ومن يقرع يفتح له.

⁸кожен бо, хто просить, одержує і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

⁹ام اي انسان منكم اذا سأله ابنه خبزا يعطيه حجرا.

⁹Або, чи в між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?

¹⁰وان سأله سمكة يعطيه حية.

¹⁰або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?

¹¹فان كنتم وانتم اشرار تعرفون ان تعطوا اولادكم عطايا جيدة فكم بالحري ابوكم الذي في السموات يهب خيرات للذين يسألونه.

¹¹Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

¹²فكل ما تريدون ان يفعل الناس بكم افعلوا هكذا انتم ايضا بهم. لان هذا هو الناموس والانبياء

¹²Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.

¹³ادخلوا من الباب الضيق. لانه واسع الباب ورحب الطريق الذي يؤدي الى الهلاك. وكثيرون هم الذين يدخلون منه.

¹³Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:

¹⁴ما اضيق الباب وأكرب الطريق الذي يؤدي الى الحياة. وقليلون هم الذين يجدونه

¹⁴вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

¹⁵احترزوا من الانبياء الكذبة الذين يأتونكم بثياب الحملان ولكنهم من داخل ذئاب خاطفة.

¹⁵Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

¹⁶من ثمارهم تعرفونهم. هل يجتنون من الشوك عنبا او من الحسك تينا.

¹⁶Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

¹⁷هكذا كل شجرة جيدة تصنع اثمارا جيدة. واما الشجرة الردية فتصنع اثمارا رديّة.

¹⁷Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.

¹⁸لا تقدر شجرة جيدة ان تصنع اثمارا رديّة ولا شجرة رديّة ان تصنع اثمارا جيدة.

¹⁸Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.

¹⁹كل شجرة لا تصنع ثمرا جيدا تقطع وتلقى في النار.

¹⁹Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

²⁰فاذا من ثمارهم تعرفونهم

²⁰Оце ж по овощам їх познаете їх.

²¹ليس كل من يقول لي يا رب يا رب يدخل ملكوت السموات. بل الذي يفعل ارادة ابي الذي في السموات.

²¹Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

²²كثيرون سيقولون لي في ذلك اليوم يا رب يا رب أليس باسمك تنبأنا وباسمك اخرجنا شياطين وباسمك صنعنا قوات كثيرة.

²²Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ас імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?

²³فحينئذ أصرّح لهم اني لم اعرفكم قط. اذهبوا عني يا فاعلي الاثم

²³І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

²⁴فكل من يسمع اقوالي هذه ويعمل بها اشبهه برجل عاقل بنى بيته على الصخر.

²⁴Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;

²⁵فنزل المطر وجاءت الانهار وهبت الرياح ووقعت على ذلك البيت فلم يسقط. لانه كان مؤسسا على الصخر.

²⁵і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

²⁶وكل من يسمع اقوالي هذه ولا يعمل بها يشبّه برجل جاهل بنى بيته على الرمل.

²⁶А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску;

²⁷فنزل المطر وجاءت الانهار وهبت الرياح وصدمت ذلك البيت فسقط. وكان سقوطه عظيما

²⁷і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.

²⁸فلما اكمل يسوع هذه الاقوال بهتت الجموع من تعليمه.

²⁸І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

²⁹لانه كان يعلّمهم كمن له سلطان وليس كالكتبة

²⁹бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.