1ولما نزل من الجبل تبعته جموع كثيرة.
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2واذا ابرص قد جاء وسجد له قائلا يا سيد ان اردت تقدر ان تطهرني.
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3فمدّ يسوع يده ولمسه قائلا أريد فاطهر. وللوقت طهر برصه.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
4فقال له يسوع انظر ان لا تقول لأحد. بل اذهب أر نفسك للكاهن وقدم القربان الذي امر به موسى شهادة لهم
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5ولما دخل يسوع كفرناحوم جاء اليه قائد مئة يطلب اليه
5А як увійшов Іеус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6ويقول يا سيد غلامي مطروح في البيت مفلوجا متعذبا جدا.
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7فقال له يسوع انا آتي واشفيه.
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8فاجاب قائد المئة وقال يا سيد لست مستحقا ان تدخل تحت سقفي. لكن قل كلمة فقط فيبرأ غلامي.
8Озвав же ся сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9لاني انا ايضا انسان تحت سلطان. لي جند تحت يدي. اقول لهذا اذهب فيذهب ولآخر ائت فياتي ولعبدي افعل هذا فيفعل.
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10فلما سمع يسوع تعجب وقال للذين يتبعون. الحق اقول لكم لم اجد ولا في اسرائيل ايمانا بمقدار هذا.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11واقول لكم ان كثيرين سيأتون من المشارق والمغارب ويتكئون مع ابراهيم واسحق ويعقوب في ملكوت السموات.
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12واما بنو الملكوت فيطرحون الى الظلمة الخارجية. هناك يكون البكاء وصرير الاسنان.
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13ثم قال يسوع لقائد المئة اذهب وكما آمنت ليكن لك. فبرأ غلامه في تلك الساعة
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14ولما جاء يسوع الى بيت بطرس رأى حماته مطروحة ومحمومة.
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасниці.
15فلمس يدها فتركتها الحمى. فقامت وخدمتهم.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її, й вставши вона, послуговала їм.
16ولما صار المساء قدموا اليه مجانين كثيرين. فأخرج الارواح بكلمة وجميع المرضى شفاهم.
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих ;
17لكي يتم ما قيل باشعياء النبي القائل هو اخذ اسقامنا وحمل امراضنا
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18ولما رأى يسوع جموعا كثيرة حوله امر بالذهاب الى العبر.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19فتقدم كاتب وقال له يا معلّم اتبعك اينما تمضي.
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слідом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20فقال له يسوع للثعالب اوجرة ولطيور السماء اوكار. واما ابن الانسان فليس له اين يسند راسه.
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнізда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21وقال له آخر من تلاميذه يا سيد ائذن لي ان امضي اولا وادفن ابي.
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22فقال له يسوع اتبعني ودع الموتى يدفنون موتاهم
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерці свої.
23ولما دخل السفينة تبعه تلاميذه.
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24واذ اضطراب عظيم قد حدث في البحر حتى غطت الامواج السفينة. وكان هو نائما.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25فتقدم تلاميذه وايقظوه قائلين يا سيد نجنا فاننا نهلك.
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26فقال لهم ما بالكم خائفين يا قليلي الايمان. ثم قام وانتهر الرياح والبحر فصار هدوء عظيم.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27فتعجب الناس قائلين اي انسان هذا. فان الرياح والبحر جميعا تطيعه
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28ولما جاء الى العبر الى كورة الجرجسيين استقبله مجنونان خارجان من القبور هائجان جدا حتى لم يكن احد يقدر ان يجتاز من تلك الطريق.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що ніхто не важив ся ходити дорогою тією.
29واذا هما قد صرخا قائلين ما لنا ولك يا يسوع ابن الله. أجئت الى هنا قبل الوقت لتعذبنا.
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30وكان بعيدا منهم قطيع خنازير كثيرة ترعى.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31فالشياطين طلبوا اليه قائلين ان كنت تخرجنا فاذن لنا ان نذهب الى قطيع الخنازير.
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32فقال لهم امضوا. فخرجوا ومضوا الى قطيع الخنازير. واذا قطيع الخنازير كله قد اندفع من على الجرف الى البحر ومات في المياه.
32І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче - коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї
33اما الرعاة فهربوا ومضوا الى المدينة واخبروا عن كل شيء وعن أمر المجنونين.
33А пастухи повтікали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34فاذا كل المدينة قد خرجت لملاقاة يسوع. ولما ابصروه طلبوا ان ينصرف عن تخومهم
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його благали, щоб вийшов геть із гряниць їх.