¹فان كان وعظ ما في المسيح ان كانت تسلية ما للمحبة ان كانت شركة ما في الروح ان كانت احشاء ورأفة

¹Коли ж оце (є) утїшеннв в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,

²فتمموا فرحي حتى تفتكروا فكرا واحدا ولكم محبة واحدة بنفس واحدة مفتكرين شيئا واحدا

²то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.

³لا شيئا بتحزب او بعجب بل بتواضع حاسبين بعضكم البعض افضل من انفسهم.

³Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

⁴لا تنظروا كل واحد الى ما هو لنفسه بل كل واحد الى ما هو لآخرين ايضا.

⁴Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.

⁵فليكن فيكم هذا الفكر الذي في المسيح يسوع ايضا

⁵Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

⁶الذي اذ كان في صورة الله لم يحسب خلسة ان يكون معادلا للّه

⁶котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

⁷لكنه اخلى نفسه آخذا صورة عبد صائرا في شبه الناس.

⁷тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

⁸واذ وجد في الهيئة كانسان وضع نفسه واطاع حتى الموت موت الصليب.

⁸і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.

⁹لذلك رفعه الله ايضا واعطاه اسما فوق كل اسم

⁹Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

¹⁰لكي تجثو باسم يسوع كل ركبة ممن في السماء ومن على الارض ومن تحت الارض

¹⁰щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

¹¹ويعترف كل لسان ان يسوع المسيح هو رب لمجد الله الآب

¹¹і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

¹²اذا يا احبائي كما اطعتم كل حين ليس كما في حضوري فقط بل الآن بالأولى جدا في غيابي تمموا خلاصكم بخوف ورعدة

¹²Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасенне дбайте.

¹³لان الله هو العامل فيكم ان تريدوا وان تعملوا من اجل المسرّة.

¹³Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

¹⁴افعلوا كل شيء بلا دمدمة ولا مجادلة

¹⁴Усе робіть без нарекання і розбирання,

¹⁵لكي تكونوا بلا لوم وبسطاء اولادا للّه بلا عيب في وسط جيل معوج وملتو تضيئون بينهم كانوار في العالم

¹⁵щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,

¹⁶متمسكين بكلمة الحياة لافتخاري في يوم المسيح باني لم اسع باطلا ولا تعبت باطلا.

¹⁶держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.

¹⁷لكنني وان كنت انسكب ايضا على ذبيحة ايمانكم وخدمته اسرّ وافرح معكم اجمعين.

¹⁷Та хоч і приносять мене в жертву і служенне віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

¹⁸وبهذا عينه كونوا انتم مسرورين ايضا وافرحوا معي

¹⁸Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

¹⁹على اني ارجو في الرب يسوع ان ارسل اليكم سريعا تيموثاوس لكي تطيب نفسي اذا عرفت احوالكم.

¹⁹Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.

²⁰لان ليس لي احد آخر نظير نفسي يهتم باحوالكم بإخلاص.

²⁰Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.

²¹اذ الجميع يطلبون ما هو لانفسهم لا ما هو ليسوع المسيح.

²¹Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

²²واما اختباره فانتم تعرفون انه كولد مع اب خدم معي لاجل الانجيل.

²²Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.

²³هذا ارجو ان ارسله اول ما ارى احوالي حالا.

²³Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.

²⁴وأثق بالرب اني انا ايضا سآتي اليكم سريعا.

²⁴Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.

²⁵ولكني حسبت من اللازم ان ارسل اليكم ابفرودتس اخي والعامل معي والمتجند معي ورسولكم والخادم لحاجتي.

²⁵Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.

²⁶اذ كان مشتاقا الى جميعكم ومغموما لانكم سمعتم انه كان مريضا.

²⁶Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.

²⁷فانه مرض قريبا من الموت لكن الله رحمه وليس اياه وحده بل اياي ايضا لئلا يكون لي حزن على حزن.

²⁷Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.

²⁸فارسلته اليكم باوفر سرعة حتى اذا رأيتموه تفرحون ايضا واكون انا اقل حزنا.

²⁸Оце я? скоріш; послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.

²⁹فاقبلوه في الرب بكل فرح وليكن مثله مكرّما عندكم.

²⁹Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,

³⁰لانه من اجل عمل المسيح قارب الموت مخاطرا بنفسه لكي يجبر نقصان خدمتكم لي

³⁰тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.