¹ايها الاخوة ان مسرّة قلبي وطلبتي الى الله لاجل اسرائيل هي للخلاص.

¹Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасенне.

²لاني اشهد لهم ان لهم غيرة الله ولكن ليس حسب المعرفة.

²Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

³لانهم اذ كانوا يجهلون بر الله ويطلبون ان يثبتوا بر انفسهم لم يخضعوا لبر الله.

³Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.

⁴لان غاية الناموس هي المسيح للبر لكل من يؤمن.

⁴Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.

⁵لان موسى يكتب في البر الذي بالناموس ان الانسان الذي يفعلها سيحيا بها.

⁵Мойеей пише про праведність, що від закону; що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.

⁶واما البر الذي بالايمان فيقول هكذا لا تقل في قلبك من يصعد الى السماء اي ليحدر المسيح.

⁶А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серці твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)

⁷او من يهبط الى الهاوية اي ليصعد المسيح من الاموات.

⁷або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)

⁸لكن ماذا يقول. الكلمة قريبة منك في فمك وفي قلبك اي كلمة الايمان التي نكرز بها.

⁸А що ж глаголе (писанне)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;

⁹لانك ان اعترفت بفمك بالرب يسوع وآمنت بقلبك ان الله اقامه من الاموات خلصت.

⁹щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.

¹⁰لان القلب يؤمن به للبر والفم يعترف به للخلاص.

¹⁰Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаеть ся на спасенне.

¹¹لان الكتاب يقول كل من يؤمن به لا يخزى.

¹¹Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.

¹²لانه لا فرق بين اليهودي واليوناني لان ربا واحدا للجميع غنيا لجميع الذين يدعون به.

¹²Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.

¹³لان كل من يدعو باسم الرب يخلص.

¹³Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.

¹⁴فكيف يدعون بمن لم يؤمنوا به. وكيف يؤمنون بمن لم يسمعوا به. وكيف يسمعون بلا كارز.

¹⁴Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?

¹⁵وكيف يكرزون ان لم يرسلوا. كما هو مكتوب ما اجمل اقدام المبشرين بالسلام المبشرين بالخيرات.

¹⁵А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?

¹⁶لكن ليس الجميع قد اطاعوا الانجيل لان اشعياء يقول يا رب من صدق خبرنا.

¹⁶Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?

¹⁷اذا الايمان بالخبر والخبر بكلمة الله.

¹⁷Тим же то віра (приходить) через слуханне, слуханне ж через слово Боже.

¹⁸لكنني اقول ألعلهم لم يسمعوا. بلى. الى كل الارض خرج صوتهم والى اقاصي المسكونة اقوالهم.

¹⁸Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули ? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

¹⁹لكني اقول ألعل اسرائيل لم يعلم. اولا موسى يقول انا أغيركم بما ليس امة. بامة غبية اغيظكم.

¹⁹І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам$$ через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.

²⁰ثم اشعياء يتجاسر ويقول وجدت من الذين لم يطلبوني وصرت ظاهرا للذين لم يسألوا عني.

²⁰Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.

²¹اما من جهة اسرائيل فيقول طول النهار بسطت يديّ الى شعب معاند ومقاوم

²¹До Їзраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперетних.