¹فماذا نقول ان ابانا ابراهيم قد وجد حسب الجسد.

¹Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?

²لانه ان كان ابراهيم قد تبرر بالاعمال فله فخر. ولكن ليس لدى الله.

²Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.

³لانه ماذا يقول الكتاب. فآمن ابراهيم بالله فحسب له برا.

³Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.

⁴اما الذي يعمل فلا تحسب له الاجرة على سبيل نعمة بل على سبيل دين.

⁴Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.

⁵واما الذي لا يعمل ولكن يؤمن بالذي يبرر الفاجر فايمانه يحسب له برا.

⁵Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.

⁶كما يقول داود ايضا في تطويب الانسان الذي يحسب له الله برا بدون اعمال.

⁶Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:

⁷طوبى للذين غفرت آثامهم وسترت خطاياهم.

⁷Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.

⁸طوبى للرجل الذي لا يحسب له الرب خطية.

⁸Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.

⁹أفهذا التطويب هو على الختان فقط ام على الغرلة ايضا. لاننا نقول انه حسب لابراهيم الايمان برا.

⁹Чи. блаженство ж се на обрізаннв, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.

¹⁰فكيف حسب. أوهو في الختان ام في الغرلة. ليس في الختان بل في الغرلة.

¹⁰Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.

¹¹واخذ علامة الختان ختما لبر الايمان الذي كان في الغرلة ليكون ابا لجميع الذين يؤمنون وهم في الغرلة كي يحسب لهم ايضا البر.

¹¹І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,

¹²وابا للختان للذين ليسوا من الختان فقط بل ايضا يسلكون في خطوات ايمان ابينا ابراهيم الذي كان وهو في الغرلة.

¹²і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.

¹³فانه ليس بالناموس كان الوعد لابراهيم او لنسله ان يكون وارثا للعالم بل ببر الايمان.

¹³Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

¹⁴لانه ان كان الذين من الناموس هم ورثة فقد تعطل الايمان وبطل الوعد.

¹⁴Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.

¹⁵لان الناموس ينشئ غضبا اذ حيث ليس ناموس ليس ايضا تعدّ.

¹⁵Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.

¹⁶لهذا هو من الايمان كي يكون على سبيل النعمة ليكون الوعد وطيدا لجميع النسل ليس لمن هو من الناموس فقط بل ايضا لمن هو من ايمان ابراهيم الذي هو اب لجميعنا.

¹⁶Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

¹⁷كما هو مكتوب اني قد جعلتك ابا لامم كثيرة. امام الله الذي آمن به الذي يحيي الموتى ويدعو الاشياء غير الموجودة كانها موجودة.

¹⁷(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.

¹⁸فهو على خلاف الرجاء آمن على الرجاء لكي يصير ابا لامم كثيرة كما قيل هكذا يكون نسلك.

¹⁸Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.

¹⁹واذ لم يكن ضعيفا في الايمان لم يعتبر جسده وهو قد صار مماتا اذ كان ابن نحو مئة سنة ولا مماتية مستودع سارة.

¹⁹І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.

²⁰ولا بعدم ايمان ارتاب في وعد الله بل تقوّى بالايمان معطيا مجدا للّه.

²⁰В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,

²¹وتيقن ان ما وعد به هو قادر ان يفعله ايضا.

²¹і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.

²²لذلك ايضا حسب له برا.

²²Тим же й полічено йому за праведність.

²³ولكن لم يكتب من اجله وحده انه حسب له

²³Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,

²⁴بل من اجلنا نحن ايضا الذين سيحسب لنا الذين نؤمن بمن اقام يسوع ربنا من الاموات.

²⁴а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,

²⁵الذي أسلم من اجل خطايانا وأقيم لاجل تبريرنا

²⁵котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.