¹Zvino wakabvapo, akaenda kunyika yekwake; vadzidzi vake vakamutevera.

¹І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слідом за Ним ученики Його.

²Zvino rava sabata, akatanga kudzidzisa musinagoge; vazhinji vakamunzwa, vakashamisika vachiti: Uyu wakawanepi zvinhu izvi? Injere dzipi dzakapiwa kwaari, kuti nemabasa esimba akadai anoitwa nemaoko ake?

²І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум, даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?

³Uyu haazi muvezi here, mwanakomana waMaria, nemukoma waJakobho naJose naJudha naSimoni? Nehanzvadzi dzake hadzisi pano nesu here? Vakagumburwa naye.

³Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.

⁴Asi Jesu akati kwavari: Muporofita haangashaiwi kukudzwa, kunze kwemunyika yekwake, nepakati pehama dzake, nemumba make.

⁴Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй.

⁵Akasagona kubata chero basa resimba ipapo, kunze kwekuti wakaisa maoko pamusoro pevairwara vashoma, akaporesa.

⁵І не міг там ніякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.

⁶Akashamisika nekusatenda kwavo. Uye akapota-pota nemisha achidzidzisa.

⁶І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.

⁷Zvino wakadanira kwaari vanegumi nevaviri, kuvatuma vaviri-vaviri, akavapa simba pamusoro pemweya yetsvina.

⁷І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;

⁸Akavaraira kuti varege kutora chinhu cherwendo kunze kwemudonzvo chete; kwete chikwama, kwete chingwa, kwete mari mubhanhire.

⁸і звелїв їм, щоб нічого не брали на дорогу, тільки одну палицю: ні торбини, нї хліба, ні у черес грошей,

⁹Asi vafuke manyatera, varege kupfeka nguvo mbiri.

⁹щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежині.

¹⁰Zvino akati kwavari: Pose pamunopinda mumba, mugaremo kusvikira muchibvapo.

¹⁰І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.

¹¹Asi vose vasingakugamuchiriyi kana kukunzwai, kana muchibvapo, zuzai guruva riri pasi petsoka dzenyu, chive chapupu kwavari. Zvirokwazvo ndinoti kwamuri: Zvicharerukira Sodhoma kana Gomora nezuva rekutongwa kupfuura guta iro.

¹¹А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусіть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуванне їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому.

¹²Vakati vabuda, vakaparidza kuti vatendeuke;

¹²І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.

¹³zvino vakabudisa madhimoni mazhinji, vakazodza nemafuta vazhinji vairwara, vachiporesa.

¹³І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.

¹⁴Mambo Herodhe ndokuzvinzwa, nekuti zita rake rakava pachena, akati: Johwani unobhabhatidza wakamutswa kuvakafa, naizvozvo masimba anobata maari.

¹⁴І дочувся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.

¹⁵Vamwe vakati: NdiEria; nevamwe vakati: Muporofita, kana wakaita seumwe wevaporofita.

¹⁵Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.

¹⁶Asi Herodhe wakati anzwa, akati: Uyu ndiJohwani uya wandakagura ini musoro; iye wamuka kuvakafa.

¹⁶Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.

¹⁷Nekuti Herodhe pachake wakange atuma vanhu akabata Johwani, akamusunga mutirongo nekuda kwaHerodhiasi, mukadzi waFiripi, munin'ina wake; nekuti Herodhe wakange amuwana.

¹⁷Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темниці за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.

¹⁸Nekuti Johwani wakange ati kuna Herodhe: Hauna kutenderwa kuti uve nemukadzi wemunin'ina wako.

¹⁸Сказав бо Иоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.

¹⁹Herodhiasi akamuvenga nechemumoyo, akada kumuuraya, asi wakakonewa;

¹⁹Іродияда ж лютувала на него, й, хотіла його вбити, та не могла.

²⁰nekuti Herodhe waitya Johwani, achiziva kuti murume wakarurama, mutsvene, akamuchengetedza. Zvino paakamunzwa wakaita zvinhu zvakawanda, akamunzwa nemufaro.

²⁰Ірод бо боявсь Иоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.

²¹Asi zuva rakafanira rakati rasvika, Herodhe nezuva rekuberekwa kwake akaitira chirairo madzishe ake nevatungamiriri vezvuru nevatungamiriri veGarirea,

²¹Як же настав день нагідний, кали Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,

²²zvino mukunda waHerodhiasi uyo paakapinda akatamba, akafadza Herodhe nevakange vagere pakudya naye; mambo akati kumusikana: Kumbira kwandiri chipi zvacho chaunoda, ndigokupa.

²²і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й, тим, що сиділи з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.

²³Zvino akamupikira achiti: Chero chii chaunokumbira kwandiri ndichakupa, kusvikira pahafu yeushe hwangu.

²³І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого.

²⁴Akabuda akati kuna mai vake: Ndichakumbirei? Vakati: Musoro waJohwani Mubhabhatidzi.

²⁴Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.

²⁵Pakarepo akakurumidza kupinda kuna mambo, akakumbira achiti: Ndinoda kuti mundipe mundiro ikozvino musoro waJohwani Mubhabhatidzi.

²⁵І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, шоб менї дав зараз на блюді голову Йоана Хрестителя.

²⁶Mambo akashungurudzika zvikuru, asi nekuda kwemhiko, nekwevakange vagere naye pakudya, wakange asingadi kumurambira.

²⁶І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити.

²⁷Pakarepo mambo akatuma mhondi, akaraira kuti musoro wake uuyiswe. Akaenda, akamugura musoro mutirongo,

²⁷І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці.

²⁸akauya nemusoro wake mundiro, akaupa kumusikana, musikana ndokuupa mai vake.

²⁸І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй.

²⁹Vadzidzi vake vakati vachizvinzwa, vakauya vakatora chitunha chake, vakachiisa muguva.

²⁹І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тіло його, та й положили його в гробі.

³⁰Zvino vaapositori vakaunganira kuna Jesu, vakamuudza zvose, nezvavakange vaita, nezvavakange vadzidzisa.

³⁰І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.

³¹Akati kwavari: Uyai imwi pachenyu moga kunzvimbo yerenje, muzorore zvishoma. Nekuti vaiva vazhinji vaiuya nekuenda, vakasava nemukana kunyange wekudya.

³¹І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.

³²Vakaenda nechikepe kunzvimbo yerenje vari vega.

³²І поплили в пусте місце човном, окроме.

³³Zvaunga zvikavaona vachienda, uye vazhinji vakamuziva, vakamhanyirako pamwechete netsoka vachibva pamaguta ose, vakavatangira, vakasangana kwaari.

³³І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.

³⁴Zvino Jesu wakati achibuda, akaona chaunga chikuru, akachinzwira tsitsi, nekuti vakange vakaita semakwai asina mufudzi; akatanga kuvadzidzisa zvinhu zvizhinji.

³⁴І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.

³⁵Zvino nguva yakati yaenda zvikuru, vadzidzi vake vakauya kwaari vakati: Iyi inzvimbo yerenje, uye nguva yatoenda;

³⁵І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -

³⁶varegei, kuti vaende kuruwa rwakapoteredza nemisha vanozvitengera zvingwa. Nekuti havana chavangadya.

³⁶відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.

³⁷Akapindura akati kwavari: Vapei imwi kuti vadye. Vakati kwaari: Tingaenda here tinotenga zvingwa zvemadhenari* mazana maviri, tivape vadye?

³⁷Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?

³⁸Akati kwavari: Mune zvingwa zvingani? Endai munoona. Vakati vaziva vakati: Zvishanu, nehove mbiri.

³⁸Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі.

³⁹Zvino akavaraira kuti vavagarise vose pasi nemapoka-mapoka pauswa unyoro.

³⁹І звелів їм садовити всіх купа коло купи на зеленій траві,

⁴⁰Zvino vakagara pasi nemapoka mapoka nemazana uye nemakumi mashanu.

⁴⁰і посідали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.

⁴¹Zvino wakati atora zvingwa zvishanu nehove mbiri, akatarira kumusoro kudenga, akavonga, akamedura zvingwa, akapa kuvadzidzi vake, kuti vazvigadzike pamberi pavo; nehove mbiri akavagovera vose.

⁴¹І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм.

⁴²Zvino vakadya vose, vakaguta.

⁴²І їли всі, й наситились.

⁴³Vakanunga matengu gumi nemaviri azere nezvimedu, nezvehove.

⁴³І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.

⁴⁴Zvino avo vakadya zvingwa vaiva varume vanenge zvuru zvishanu.

⁴⁴А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.

⁴⁵Pakarepo akamanikidza vadzidzi vake kupinda muchikepe, vatungamire kuenda mhiri kuBhetisaidha, iye achirega chaunga chichienda.

⁴⁵І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.

⁴⁶Akati avaoneka, akabva akaenda mugomo kunonyengetera.

⁴⁶І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.

⁴⁷Zvino ava madekwana chikepe chakange chiri pakati pegungwa, iye ari oga panyika.

⁴⁷І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.

⁴⁸Zvino wakavaona vachirwadziwa nekukwasva, nekuti mhepo yakange ichipesana navo; akauya kwavari nenguva inenge seyechina yekurinda yeusiku, achifamba pamusoro pegungwa; ndokuda kuvapfuura.

⁴⁸І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх.

⁴⁹Zvino vakati vachimuona achifamba pamusoro pegungwa, vakafunga kuti idzangaradzimu, vakaridza mhere.

⁴⁹Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:

⁵⁰Nekuti vose vakamuona, vakavhunduka; asi pakarepo akataura navo, akati kwavari: Tsungai moyo, ndini, musatya.

⁵⁰всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.

⁵¹Akakwira kwavari muchikepe, mhepo ikanyarara; vakakatyamara zvikuru mukati mavo zvisingaverengeki vakashamisika.

⁵¹І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.

⁵²nekuti vakange vasina kunzwisisa zvezvingwa, nekuti moyo wavo wakange uri mukukutu.

⁵²Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх засліплене.

⁵³Vakati vayambuka, vakasvika kunyika yeGenesareti, vakasungira chikepe pamahombekombe.

⁵³І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.

⁵⁴Vakati vabuda muchikepe, pakarepo vakamuziva,

⁵⁴І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,

⁵⁵vakamhanyira munharaunda iyo yose yakapoteredza, vakatanga kutenderera vakatakura vairwara pamichanja, kwavainzwa kuti ndiko kwaari.

⁵⁵кинулись по всій тій околиці, та й почади приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.

⁵⁶Zvino pose paakapinda pamisha kana pamaguta kana paruwa, vakaradzika varwere pamisika, vakamukumbira zvikuru kuti vabate mupendero wenguvo dzake chete; uye vose vakamubata vakaponeswa.

⁵⁶І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.