¹Nemazuva iwayo zvakwakange kune chaunga chikuru kwazvo, vasina chavangadya, Jesu akadanira vadzidzi vake kwaari, akati kwavari:

¹Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:

²Ndine tsitsi nechaunga; nekuti chadogara neni mazuva matatu vasina zvavangadya.

²Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;

³Kana ndikavarega vaende kumba kwavo nenzara, vachaziya panzira; nekuti vamwe vavo vanobva kure.

³А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.

⁴Vadzidzi vake vakamupindura, vakati: Zvingabvepi zvingwa munhu zvaangagutsa nazvo ava murenje muno?

⁴І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?

⁵Akavabvunza, akati: Mune zvingwa zvingani? Vakati: Zvinomwe.

⁵І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.

⁶Zvino akaraira chaunga kuti chigare pasi pavhu; akatora zvingwa zvinomwe, akavonga, akazvimedura, ndokupa vadzidzi vake, kuti vaise pamberi pavo; vakazviisa pamberi pechaunga.

⁶І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.

⁷Uye vakange vane hove duku shoma; zvino akadziropafadza, akati vadziise pamberi pavo.

⁷І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.

⁸Vakadya, vakaguta; ndokununga zvimedu zvakasara, matengu manomwe.

⁸Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.

⁹Avo vakange vadya vainge vaiva zvuru zvina; akavarega vachienda.

⁹Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.

¹⁰Pakarepo akapinda muchikepe nevadzidzi vake, akauya kumativi eDharimanuta.

¹⁰І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.

¹¹Zvino vaFarisi vakabuda, vakatanga kupikisana naye, vachitsvaka kwaari chiratidzo chinobva kudenga, vachimuidza.

¹¹І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.

¹²Akagomera zvikuru pamweya wake akati: Zera iri rinotsvakirei chiratidzo? Zvirokwazvo ndinoti kwamuri: Hakuna chiratidzo chichapiwa kuzera iri.

¹²І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.

¹³Ndokubva avasiya, akapindazve muchikepe, akabva akayambukira kumhiri.

¹³І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.

¹⁴Zvino vadzidzi vakange vakangamwa kutora zvingwa; uye vakange vasina navo chinhu muchikepe kunze kwechingwa chimwe chete.

¹⁴І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.

¹⁵Zvino akavaraira, achiti: Ngwarirai, muchenjere mbiriso yevaFarisi nembiriso yaHerodhe.

¹⁵І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.

¹⁶Vakarangana pakati pavo vachiti: Nekuti hatina zvingwa.

¹⁶І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.

¹⁷Zvino Jesu wakati achizviziva akati kwavari: Munorangana sei kuti hamuna zvingwa? Hamusati maziva, kana kunzwisisa here? Muchine moyo mikukutu here?

¹⁷І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаете й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?

¹⁸Mune meso hamuoni here? Uye mune nzeve, hamunzwi here? Uye hamurangariri here?

¹⁸Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?

¹⁹Pandakamedurira vanezvuru zvishanu zvingwa zvishanu, matengu mangani azere nezvimedu amakanonga? Vakati kwaari: Gumi nemaviri.

¹⁹Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.

²⁰Uye pazvinomwe pavanezvuru zvina, matengu mangani azere nezvimedu amakanonga? Ndokuti: Manomwe.

²⁰Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.

²¹Ndokubva ati kwavari: Sei musinganzwisisi?

²¹І рече їм: Як же ви не розумієте?

²²Zvino wakasvika kuBhetisaidha; vakauyisa bofu kwaari, vakamukumbirisa kuti aribate.

²²І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.

²³Akabata ruoko rwebofu, akaribudisira kunze kwemusha; akati apfira meso aro, akaisa maoko pamusoro paro, akaribvunza kana richiona chinhu.

²³І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.

²⁴Ndokutarira kumusoro rikati: Ndinoona vanhu vakaita semiti, vachifamba.

²⁴І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.

²⁵Mushure maizvozvo akaisazve maoko pamusoro pameso aro akaritaridza kumusoro, rikaporeswa, rikaona vose zvakajeka.

²⁵Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.

²⁶Akarirega richienda kumba kwaro, achiti: Usapinda mumusha uye usaudza ani nani mumusha.

²⁶І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.

²⁷Zvino Jesu akabuda nevadzidzi vake vakaenda kumisha yeKesariya yeFiripi; vari munzira akabvunza vadzidzi vake achiti kwavari: Vanhu vanoti ndini ani?

²⁷І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?

²⁸Vakapindura vachiti: Johwani Mubhabhatidzi; asi vamwe: Eria; vamwezve: Umwe wevaporofita.

²⁸Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.

²⁹Iye akati kwavari: Ko imwi munoti ndini ani? Petro akapindura akati kwaari: Imwi muri Kristu.

²⁹А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.

³⁰Akavaraira zvikuru kuti varege kuudza munhu pamusoro pake.

³⁰І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.

³¹Zvino akatanga kuvadzidzisa kuti Mwanakomana wemunhu unofanira kutambudzika zvinhu zvizhinji nekurambwa nevakuru, nevapristi vakuru, nevanyori, agourawa, uye mushure mamazuva matatu amukezve.

³¹І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.

³²Akataura shoko iro pachena. Zvino Petro akamutorera parutivi, akatanga kumutsiura.

³²І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.

³³Asi iye atendeuka, ndokutarira vadzidzi vake, akatsiura Petro achiti: Ibva shure kwangu, Satani; nekuti haurangariri zvinhu zvaMwari, asi zvinhu zvevanhu.

³³Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.

³⁴Zvino wakati adanira kwaari chaunga pamwe nevadzidzi vake, akati kwavari: Ani nani unoda kuuya shure kwangu, ngaazvirambe, atakure muchinjikwa wake, anditevere.

³⁴І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.

³⁵Nekuti ani nani unoda kuponesa upenyu hwake, ucharashikirwa nahwo, asi ani nani ucharashikirwa neupenyu hwake nekuda kwangu nekweevhangeri, ndiye uchahuponesa.

³⁵Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.

³⁶Nekuti zvinobatsirei munhu, kana akawana nyika yose akarashikirwa nemweya wake?

³⁶Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?

³⁷Kana kuti munhu uchapei kuti chive muripo wemweya wake?

³⁷Або що дасть чоловік у замін душі своєї?

³⁸Nekuti ani nani unonyara pamusoro pangu nepamashoko angu pazera iri reupombwe nekutadza, Mwanakomana wemhunhu uchanyarawo pamusoro pake, paanouya mukubwinya kwaBaba vake ane vatumwa vatsvene.

³⁸Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.