¹Ipapo kwakauya kuna Jesu vanyori nevaFarisi vachibva kuJerusarema vachiti:

¹Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:

²Sei vadzidzi venyu vachidarika tsika dzevakuru? Nekuti havashambi maoko avo kana vachidya chingwa.

²Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.

³Asi akapindura akati kwavari: Nemhaka yei imwiwo muchidarika murairo waMwari nekuda kwetsika dzenyu?

³Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?

⁴Nekuti Mwari wakaraira achiti: Kudza baba namai vako; uye kuti: Unotuka baba kana mai, unofanira kufa rufu.

⁴Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.

⁵Asi imwi munoti: Ani nani unoti kuna baba kana mai: Chipi nechipi chaungabatsirwa neni chibayiro,

⁵Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,

⁶naizvozvo haatongokudzi baba vake kana mai vake; naizvozvo mashayisa murairo waMwari maturo netsika dzenyu.

⁶той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.

⁷Vanyepedzeri, Isaya wakaporofita zvakanaka pamusoro penyu achiti:

⁷Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:

⁸Vanhu ava vanoswedera kwandiri nemuromo wavo, vachindikudza nemiromo; asi moyo wavo uri kure neni.

⁸Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.

⁹Asi vanondinamata pasina, vachidzidzisa dzidziso dzemirairo yevanhu.

⁹Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.

¹⁰Zvino akadanira chaunga kwaari, akati kwavari: Teererai munzwisise.

¹⁰І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:

¹¹Hazvisi zvinopinda mumuromo zvinosvibisa munhu; asi izvo zvinobuda mumuromo, ndizvo zvinosvibisa munhu.

¹¹Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.

¹²Zvino vadzidzi vake vakaswedera vakati kwaari: Munoziva kuti vaFarisi vakati vachinzwa shoko iri vakagumbuka here?

¹²Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?

¹³Asi wakapindura akati: Chinomera chimwe nechimwe Baba vangu vekudenga chavasina kusima chichadzurwa.

¹³Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.

¹⁴Varegei; vatungamiriri mapofu vemapofu; zvino kana bofu richitungamirira bofu, achawira mugomba ari maviri.

¹⁴Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.

¹⁵Petro akapindura akati kwaari: Tidudzirei mufananidzo uyu.

¹⁵Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.

¹⁶Zvino Jesu akati: Imwiwo muchigere kunzwisisa here?

¹⁶Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?

¹⁷Nazvino hamunzwisisi here, kuti zvose zvinopinda mumuromo zvinoenda mudumbu, zvichizorashwa kunze?

¹⁷Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;

¹⁸Asi zvinhu zvinobuda mumuromo zvinobva mumoyo; izvo zvinosvibisa munhu.

¹⁸а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.

¹⁹Nekuti mumoyo munobuda ndangariro dzakaipa, umhondi, ufeve, upombwe, umbavha, uchapupu hwenhema, kunyomba.

¹⁹Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.

²⁰Izvi ndizvo zvinosvibisa munhu; asi kudya nemaoko asina kushambwa hazvisvibisi munhu.

²⁰Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.

²¹Zvino Jesu wakabvapo akaenda kumiganhu yeTire neSidhoni.

²¹Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.

²²Zvino tarira, mukadzi muKanani wakabva kumiganhu iyoyo akadanidzira kwaari achiti: Ndinzwirei tsitsi! Ishe, Mwanakomana waDhavhidhi. Mukunda wangu wakabatwa zvakaipa nedhimoni.

²²Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.

²³Asi haana kumupindura kana shoko. Vadzidzi vake ndokuuya kwaari vakamukumbirisa vachiti: Muindisei, nekuti unodanidzira shure kwedu.

²³Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.

²⁴Asi wakapindura akati: Handina kutumwa zvimwe, kunze kwekumakwai akarashika eimba yaIsraeri.

²⁴Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.

²⁵Zvino akauya akamukotamira achiti: Ishe, ndibatsirei henyu.

²⁵Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені.

²⁶Asi wakapindura akati: Hazvina kunaka kutora chingwa chevana ndokukandira imbwanana.

²⁶Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.

²⁷Asi iye akati: Hongu, Ishe, asi nembwanana dzinodya zvezvimedu zvinowa patafura yavatenzi vadzo.

²⁷А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.

²⁸Zvino Jesu akapindura akati kwaari: Haiwa mukadzi, rutendo rwako rukuru! Ngazvive kwauri sezvaunoda. Mukunda wake akaporeswa kubva panguva iyoyo.

²⁸Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.

²⁹Jesu ndokubva ipapo akauya pedo negungwa reGarirea; akakwira mugomo, akagara ipapo.

²⁹І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.

³⁰Zvino zvaunga zvikuru zvikauyisa kwaari, vanokamhina, mapofu, zvimumumu, zvirema, nevamwe vazhinji, vakavakanda patsoka dzaJesu; akavaporesa;

³⁰І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,

³¹zvekuti zvaunga zvakashamisika zvichiona zvimumumu zvichitaura, zvirema zvakagwinya, vanokamhina vachifamba, nemapofu achiona; vakarumbidza Mwari waIsraeri.

³¹так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.

³²Jesu ndokudanira vadzidzi vake kwaari akati: Ndinonzwa tsitsi nechaunga, nekuti vakagara neni zvino mazuva matatu vasina chinhu chekudya, uye handingavaindisi vasina kudya, zvimwe vangaziya panzira.

³²Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.

³³Vadzidzi vake ndokuti kwaari: Tichawanepi zvingwa zvakawanda zvakadaro murenje, kuti tigutise chaunga chikuru chakadai?

³³І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

³⁴Jesu ndokuti kwavari: Mune zvingwa zvingani? Vakati: Zvinomwe, nehove duku shomanene.

³⁴І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.

³⁵Ndokuraira zvaunga kuti zvigare pasi pavhu.

³⁵І звелїв народові посідати на землї.

³⁶Akatora zvingwa zvinomwe nehove, akavonga, akamedura, ndokupa vadzidzi vake, vadzidzi vakapa chaunga.

³⁶І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.

³⁷Vakadya vose vakaguta; vakanonga zvimedu zvakasara, matengu manomwe azere.

³⁷І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.

³⁸Zvino avo vakadya vakange vari varume zvuru zvina pasina vakadzi nevana vaduku.

³⁸А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей.

³⁹Zvino wakati aregera zvaunga zvichienda, akapinda muchikepe, akasvika kumiganhu yeMagidhara.

³⁹І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.