¹Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.

¹Петр и Иоанн шли вместе в храм в час молитвы девятый.

²І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.

²И был человек, хромой от чрева матери его, которого носили и сажали каждый день при дверях храма, называемых Красными, просить милостыни у входящих в храм.

³Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.

³Он, увидев Петра и Иоанна перед входом в храм, просил у них милостыни.

⁴Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.

⁴Петр с Иоанном, всмотревшись в него, сказали: взгляни на нас.

⁵Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.

⁵И он пристально смотрел на них, надеясьполучить от них что-нибудь.

⁶Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.

⁶Но Петр сказал: серебра и золота нет у меня; а что имею, то даю тебе: во имя Иисуса Христа Назорея встань и ходи.

⁷І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,

⁷И, взяв его за правую руку, поднял; и вдруг укрепились его ступни и колени,

⁸і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.

⁸и вскочив, стал, и начал ходить, и вошел с ними в храм, ходя и скача, и хваля Бога.

⁹І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.

⁹И весь народ видел его ходящим и хвалящим Бога;

¹⁰А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.

¹⁰и узнали его, что это был тот, который сидел у Красных дверей храма для милостыни; и исполнились ужаса и изумления от случившегося с ним.

¹¹Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.

¹¹И как исцеленный хромой не отходил отПетра и Иоанна, то весь народ в изумлении сбежался к ним в притвор, называемый Соломонов.

¹²І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?

¹²Увидев это, Петр сказал народу: мужи Израильские! что дивитесь сему, или что смотрите на нас, как будто бы мы своею силою или благочестием сделали то, что он ходит?

¹³Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.

¹³Бог Авраама и Исаака и Иакова, Бог отцов наших, прославил Сына Своего Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись перед лицом Пилата, когда он полагал освободить Его.

¹⁴Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,

¹⁴Но вы от Святого и Праведного отреклись, и просили даровать вам человека убийцу,

¹⁵а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

¹⁵а Начальника жизни убили. Сего Бог воскресил из мертвых, чему мы свидетели.

¹⁶І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.

¹⁶И ради веры во имя Его, имя Его укрепило сего, которого вы видите и знаете, и вера, которая от Него, даровала ему исцеление сие перед всеми вами.

¹⁷І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.

¹⁷Впрочем я знаю, братия, что вы, как и начальники ваши, сделали это по неведению;

¹⁸Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.

¹⁸Бог же, как предвозвестил устами всех Своих пророковпострадать Христу, так и исполнил.

¹⁹Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,

¹⁹Итак покайтесь и обратитесь, чтобы загладились грехи ваши,

²⁰і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,

²⁰да придут времена отрады от лица Господа, и да пошлет Он предназначенного вам Иисуса Христа,

²¹котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.

²¹Которого небо должно было принять до времен совершения всего, что говорил Бог устами всех святых Своих пророков от века.

²²Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.

²²Моисей сказал отцам: Господь Бог ваш воздвигнет вам из братьев ваших Пророка, как меня, слушайтесь Его во всем, что Он ни будет говорить вам;

²³Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.

²³и будет, что всякая душа, которая не послушает Пророка того, истребится из народа.

²⁴І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.

²⁴И все пророки, от Самуила и после него, сколько их ни говорили, также предвозвестили дни сии.

²⁵Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.

²⁵Вы сыны пророков и завета, который завещевал Бог отцам вашим, говоря Аврааму: и в семени твоем благословятся все племена земные.

²⁶Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.

²⁶Бог, воскресив Сына Своего Иисуса, к вам первым послал Его благословить вас, отвращая каждого от злых дел ваших.