¹Потім, по чотирнайцятя лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.

¹Потом, через четырнадцать лет, опять ходил я в Иерусалим с Варнавою, взяв с собою иТита.

²А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре проповідую між поганами, тільки па самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив.

²Ходил же по откровению, и предложил там, и особо знаменитейшим, благовествование, проповедуемое мною язычникам,не напрасно ли я подвизаюсь или подвизался.

³Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.

³Но они и Тита, бывшего со мною, хотя и Еллина, не принуждали обрезаться,

⁴А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,

⁴а вкравшимся лжебратиям, скрытно приходившим подсмотреть за нашею свободою, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы поработить нас,

⁵ми анї на годину не поступились, порючись, щоб істина благовістя пробувала в вас

⁵мы ни на час не уступили и не покорились, дабы истина благовествования сохранилась у вас.

⁶Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили.

⁶И в знаменитых чем-либо, какими бы ни были они когда-либо, для меня нет ничего особенного: Бог не взирает на лице человека. И знаменитые не возложили на меня ничего более.

⁷Нї, противно, зрозумівши, ще звірено менї благовісте необрізання, яко ж Петрові обрізання:

⁷Напротив того, увидев, что мне вверено благовестие для необрезанных, как Петру для обрезанных –

⁸(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)

⁸ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников, –

⁹і пізнавши благодать, дану менї, Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;

⁹и, узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, почитаемые столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам идти к язычникам, а им к обрезанным,

¹⁰тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.

¹⁰только чтобы мы помнили нищих, что и старался яисполнять в точности.

¹¹Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.

¹¹Когда же Петр пришел в Антиохию, то я лично противостал ему, потому что он подвергался нареканию.

¹²Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.

¹²Ибо, до прибытия некоторых от Иакова, ел вместе с язычниками; а когда те пришли, стал таиться и устраняться, опасаясь обрезанных.

¹³Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.

¹³Вместе с ним лицемерили и прочие Иудеи, так что даже Варнава был увлечен их лицемерием.

¹⁴Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істині, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш по-поганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи ?

¹⁴Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангельской, то сказал Петру при всех: если ты, будучи Иудеем, живешь по-язычески, а непо-иудейски, то для чего язычников принуждаешь жить по-иудейски?

¹⁵Ми по природі Жиди, а не грішника з поган;

¹⁵Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники;

¹⁶та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не справдить ся дїлами закову нїяке тїло.

¹⁶однако же, узнав, что человек оправдывается не делами закона, а только верою в Иисуса Христа, и мы увероваливо Христа Иисуса, чтобы оправдаться верою во Христа, а не делами закона; ибо делами закона не оправдается никакая плоть.

¹⁷Коли ж, шукаючи справдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!

¹⁷Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, то неужели Христос есть служитель греха? Никак.

¹⁸Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.

¹⁸Ибо если я снова созидаю, что разрушил, то сам себя делаю преступником.

¹⁹Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.

¹⁹Законом я умер для закона, чтобы жить для Бога. Я сораспялся Христу,

²⁰Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

²⁰и уже не я живу, но живет во мне Христос. А что ныне живу во плоти, то живу верою в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня.

²¹Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

²¹Не отвергаю благодати Божией; а если законом оправдание, то Христос напрасно умер.