1І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звіділя навчати й проповідувати по городах їх.
1И когда окончил Иисус наставления двенадцати ученикам Своим, перешел оттуда учить и проповедывать в городах их.
2Почувши ж Йоан у темниці про дїла Христові, дослав двох учеників своїх,
2Иоанн же, услышав в темнице о делах Христовых, послал двоих из учеников своих
3сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?
3сказать Ему: Ты ли Тот, Который должен придти, или ожидать нам другого?
4Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістіть Йоана про все, що чули й бачили:
4И сказал им Иисус в ответ: пойдите, скажите Иоанну, что слышите и видите:
5сліпі бачять, і криві ходять, прокажеш очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.
5слепые прозревают и хромые ходят, прокаженные очищаются и глухие слышат, мертвые воскресают и нищие благовествуют;
6І щасливий, хто не поблазнить ся мною.
6и блажен, кто не соблазнится о Мне.
7Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?
7Когда же они пошли, Иисус начал говорить народу об Иоанне: что смотреть ходили вы в пустыню? трость ли, ветром колеблемую?
8Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.
8Что же смотреть ходили вы? человека ли, одетого в мягкие одежды? Носящие мягкие одежды находятся в чертогах царских.
9Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.
9Что же смотреть ходили вы? пророка? Да, говорю вам, и больше пророка.
10Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.
10Ибо он тот, о котором написано: се, Я посылаю Ангела Моего пред лицем Твоим, который приготовит путь Твой пред Тобою.
11Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.
11Истинно говорю вам: из рожденных женами не восставал больший Иоанна Крестителя; но меньший в Царстве Небесном больше его.
12І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.
12От дней же Иоанна Крестителя доныне Царство Небесноесилою берется, и употребляющие усилие восхищают его,
13Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана
13ибо все пророки и закон прорекли до Иоанна.
14І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.
14И если хотите принять, он есть Илия, которому должно придти.
15Хто має уші слухати, нехай слухає.
15Кто имеет уши слышать, да слышит!
16Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дітям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,
16Но кому уподоблю род сей? Он подобен детям, которые сидят на улице и, обращаясь к своим товарищам,
17та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.
17говорят: мы играли вам на свирели, и вы не плясали; мы пели вам печальные песни, и вы не рыдали.
18Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.
18Ибо пришел Иоанн, ни ест, ни пьет; и говорят: в нем бес.
19Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
19Пришел Сын Человеческий, ест и пьет; и говорят: вот человек, который любит есть и пить вино, друг мытарям и грешникам. И оправдана премудрость чадами ее.
20Тоді почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:
20Тогда начал Он укорять города, в которых наиболееявлено было сил Его, за то, что они не покаялись:
21Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коди б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.
21горе тебе, Хоразин! горе тебе, Вифсаида! ибо если бы в Тире и Сидоне явлены были силы, явленные в вас, то давно бы они во вретище и пепле покаялись,
22Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Силонові суднього дня, ніж вам.
22но говорю вам: Тиру и Сидону отраднее будет в день суда, нежели вам.
23І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провадиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досі.
23И ты, Капернаум, до неба вознесшийся, до ада низвергнешься, ибо если бы в Содоме явлены были силы, явленные в тебе, то он оставался бы до сего дня;
24Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.
24но говорю вам, что земле Содомской отраднее будет в день суда, нежели тебе.
25І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.
25В то время, продолжая речь, Иисус сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и открыл то младенцам;
26Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.
26ей, Отче! ибо таково было Твое благоволение.
27Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
27Все предано Мне Отцем Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца; и Отца не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.
28Прийдіть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
28Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас;
29Візьміть ярмо мов на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
29возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим;
30Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.
30ибо иго Мое благо, и бремя Мое легко.