1Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?
1Что же, скажем, Авраам, отец наш, приобрел по плоти?
2Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.
2Если Авраам оправдался делами, он имеет похвалу, но не пред Богом.
3Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.
3Ибо что говорит Писание? Поверил Авраам Богу, и это вменилось ему в праведность.
4Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.
4Воздаяние делающему вменяется не по милости, но по долгу.
5Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
5А не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, вера его вменяется в праведность.
6Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
6Так и Давид называет блаженным человека, которому Богвменяет праведность независимо от дел:
7Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
7Блаженны, чьи беззакония прощены и чьи грехи покрыты.
8Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
8Блажен человек, которому Господь не вменит греха.
9Чи. блаженство ж се на обрізаннв, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.
9Блаженство сие относится к обрезанию, или к необрезанию? Мыговорим, что Аврааму вера вменилась в праведность.
10Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
10Когда вменилась? по обрезании или до обрезания? Не по обрезании, а до обрезания.
11І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,
11И знак обрезания он получил, как печать праведности через веру, которую имел в необрезании, так что он стал отцом всех верующих в необрезании, чтобы и им вменилась праведность,
12і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
12и отцом обрезанных, не только принявших обрезание, но и ходящих по следам веры отца нашего Авраама, которую имел он в необрезании.
13Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
13Ибо не законом даровано Аврааму, или семени его, обетование – быть наследником мира, но праведностью веры.
14Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
14Если утверждающиеся на законе суть наследники, то тщетна вера, бездейственно обетование;
15Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.
15ибо закон производит гнев, потому что, где нет закона, нет и преступления.
16Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
16Итак по вере, чтобы было по милости, дабы обетование было непреложно для всех, не только по закону, но и по вере потомков Авраама, который есть отец всем нам
17(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
17(как написано: Я поставил тебя отцом многих народов) пред Богом, Которому он поверил, животворящим мертвых и называющим несуществующее, как существующее.
18Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
18Он, сверх надежды, поверил с надеждою, через чтосделался отцом многих народов, по сказанному: „так многочисленнобудет семя твое".
19І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
19И, не изнемогши в вере, он не помышлял, что тело его, почти столетнего, уже омертвело, и утроба Саррина в омертвении;
20В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
20не поколебался в обетовании Божием неверием, но пребыл тверд в вере, воздав славу Богу
21і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.
21и будучи вполне уверен, что Он силен и исполнить обещанное.
22Тим же й полічено йому за праведність.
22Потому и вменилось ему в праведность.
23Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,
23А впрочем не в отношении к нему одномунаписано, что вменилось ему,
24а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
24но и в отношении к нам; вменится и нам, верующим в Того, Кто воскресил из мертвых Иисуса Христа, Господа нашего,
25котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
25Который предан за грехи наши и воскрес для оправдания нашего.