¹At that time Jesus went on the sabbath day through the corn; and his disciples were an hungred, and began to pluck the ears of corn and to eat.

¹Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.

²But when the Pharisees saw it, they said unto him, Behold, thy disciples do that which is not lawful to do upon the sabbath day.

²Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.

³But he said unto them, Have ye not read what David did, when he was an hungred, and they that were with him;

³Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:

⁴How he entered into the house of God, and did eat the shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests?

⁴як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?

⁵Or have ye not read in the law, how that on the sabbath days the priests in the temple profane the sabbath, and are blameless?

⁵Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві лам-лють суботу, та й не винуваті ?

⁶But I say unto you, That in this place is one greater than the temple.

⁶Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.

⁷But if ye had known what this meaneth, I will have mercy, and not sacrifice, ye would not have condemned the guiltless.

⁷А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.

⁸For the Son of man is Lord even of the sabbath day.

⁸Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи.

⁹And when he was departed thence, he went into their synagogue:

⁹І, пі йшовши звідтіля, увійшов у школу їх.

¹⁰And, behold, there was a man which had his hand withered. And they asked him, saying, Is it lawful to heal on the sabbath days? that they might accuse him.

¹⁰І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.

¹¹And he said unto them, What man shall there be among you, that shall have one sheep, and if it fall into a pit on the sabbath day, will he not lay hold on it, and lift it out?

¹¹Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?

¹²How much then is a man better than a sheep? Wherefore it is lawful to do well on the sabbath days.

¹²Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.

¹³Then saith he to the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it forth; and it was restored whole, like as the other.

¹³Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простат, і стала вона здорова, як і друга.

¹⁴Then the Pharisees went out, and held a council against him, how they might destroy him.

¹⁴Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.

¹⁵But when Jesus knew it, he withdrew himself from thence: and great multitudes followed him, and he healed them all;

¹⁵Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,

¹⁶And charged them that they should not make him known:

¹⁶та й наказав їм, щоб не виявляли Його:

¹⁷That it might be fulfilled which was spoken by Esaias the prophet, saying,

¹⁷щоб. справдилось, що. сказав Ісаїя пророк, глаголючи:

¹⁸Behold my servant, whom I have chosen; my beloved, in whom my soul is well pleased: I will put my spirit upon him, and he shall shew judgment to the Gentiles.

¹⁸Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;

¹⁹He shall not strive, nor cry; neither shall any man hear his voice in the streets.

¹⁹не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях ;

²⁰A bruised reed shall he not break, and smoking flax shall he not quench, till he send forth judgment unto victory.

²⁰приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить доки не доведе суду до подути,

²¹And in his name shall the Gentiles trust.

²¹і на ймя його вповати муть погане.

²²Then was brought unto him one possessed with a devil, blind, and dumb: and he healed him, insomuch that the blind and dumb both spake and saw.

²²Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.

²³And all the people were amazed, and said, Is not this the son of David?

²³І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?

²⁴But when the Pharisees heard it, they said, This fellow doth not cast out devils, but by Beelzebub the prince of the devils.

²⁴Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяв сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.

²⁵And Jesus knew their thoughts, and said unto them, Every kingdom divided against itself is brought to desolation; and every city or house divided against itself shall not stand:

²⁵Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустів; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.

²⁶And if Satan cast out Satan, he is divided against himself; how shall then his kingdom stand?

²⁶І коли сатана сатану виганяє, то розділив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?

²⁷And if I by Beelzebub cast out devils, by whom do your children cast them out? therefore they shall be your judges.

²⁷І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.

²⁸But if I cast out devils by the Spirit of God, then the kingdom of God is come unto you.

²⁸Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.

²⁹Or else how can one enter into a strong man's house, and spoil his goods, except he first bind the strong man? and then he will spoil his house.

²⁹Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакув господу його

³⁰He that is not with me is against me; and he that gathereth not with me scattereth abroad.

³⁰Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипав.

³¹Wherefore I say unto you, All manner of sin and blasphemy shall be forgiven unto men: but the blasphemy against the Holy Ghost shall not be forgiven unto men.

³¹Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.

³²And whosoever speaketh a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but whosoever speaketh against the Holy Ghost, it shall not be forgiven him, neither in this world, neither in the world to come.

³²І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.

³³Either make the tree good, and his fruit good; or else make the tree corrupt, and his fruit corrupt: for the tree is known by his fruit.

³³Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.

³⁴O generation of vipers, how can ye, being evil, speak good things? for out of the abundance of the heart the mouth speaketh.

³⁴Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.

³⁵A good man out of the good treasure of the heart bringeth forth good things: and an evil man out of the evil treasure bringeth forth evil things.

³⁵Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.

³⁶But I say unto you, That every idle word that men shall speak, they shall give account thereof in the day of judgment.

³⁶Я ж вам глаголю: Що за всяке дусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт еуднього дня.

³⁷For by thy words thou shalt be justified, and by thy words thou shalt be condemned.

³⁷Бо по словам твоїм справдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.

³⁸Then certain of the scribes and of the Pharisees answered, saying, Master, we would see a sign from thee.

³⁸Озвались тодї проти сього деякі а письменників та Фарисеїв, кажучи: учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.

³⁹But he answered and said unto them, An evil and adulterous generation seeketh after a sign; and there shall no sign be given to it, but the sign of the prophet Jonas:

³⁹Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукае, та ознака, не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.

⁴⁰For as Jonas was three days and three nights in the whale's belly; so shall the Son of man be three days and three nights in the heart of the earth.

⁴⁰Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.

⁴¹The men of Nineveh shall rise in judgment with this generation, and shall condemn it: because they repented at the preaching of Jonas; and, behold, a greater than Jonas is here.

⁴¹Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповіді Йониній; а ось тут більший од Йони.

⁴²The queen of the south shall rise up in the judgment with this generation, and shall condemn it: for she came from the uttermost parts of the earth to hear the wisdom of Solomon; and, behold, a greater than Solomon is here.

⁴²Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.

⁴³When the unclean spirit is gone out of a man, he walketh through dry places, seeking rest, and findeth none.

⁴³Як же нечистий дух вийде в чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.

⁴⁴Then he saith, I will return into my house from whence I came out; and when he is come, he findeth it empty, swept, and garnished.

⁴⁴Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши/знаходить її порожню, виметену й прибрану.

⁴⁵Then goeth he, and taketh with himself seven other spirits more wicked than himself, and they enter in and dwell there: and the last state of that man is worse than the first. Even so shall it be also unto this wicked generation.

⁴⁵Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.

⁴⁶While he yet talked to the people, behold, his mother and his brethren stood without, desiring to speak with him.

⁴⁶Ще ж промовляв Він до людей, ааг ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.

⁴⁷Then one said unto him, Behold, thy mother and thy brethren stand without, desiring to speak with thee.

⁴⁷Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.

⁴⁸But he answered and said unto him that told him, Who is my mother? and who are my brethren?

⁴⁸Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?

⁴⁹And he stretched forth his hand toward his disciples, and said, Behold my mother and my brethren!

⁴⁹І, простяппи руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!

⁵⁰For whosoever shall do the will of my Father which is in heaven, the same is my brother, and sister, and mother.

⁵⁰Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.