1أفنبتدئ نمدح انفسنا ام لعلنا نحتاج كقوم رسائل توصية اليكم او رسائل توصية منكم.
1Чи нам же починати внов самих себе поручати? або треба нам, як яншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
2انتم رسالتنا مكتوبة في قلوبنا معروفة ومقروءة من جميع الناس
2Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
3ظاهرين انكم رسالة المسيح مخدومة منا مكتوبة لا بحبر بل بروح الله الحي . لا في الواح حجرية بل في الواح قلب لحمية
3(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служенне наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тілесних скрижалях серця.
4ولكن لنا ثقة مثل هذه بالمسيح لدى الله.
4Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
5ليس اننا كفاة من انفسنا ان نفتكر شيئا كانه من انفسنا بل كفايتنا من الله
5бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
6الذي جعلنا كفاة لان نكون خدام عهد جديد. لا الحرف بل الروح. لان الحرف يقتل ولكن الروح يحيي.
6котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
7ثم ان كانت خدمة الموت المنقوشة باحرف في حجارة قد حصلت في مجد حتى لم يقدر بنو اسرائيل ان ينظروا الى وجه موسى لسبب مجد وجهه الزائل
7Коли ж служенне смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його Минущої,
8فكيف لا تكون بالأولى خدمة الروح في مجد.
8як же не більше служенне духа буде в славі?
9لانه ان كانت خدمة الدينونة مجدا فبالأولى كثيرا تزيد خدمة البر في مجد.
9Бо коли служеннє осуду - слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою?
10فان الممجد ايضا لم يمجد من هذا القبيل لسبب المجد الفائق.
10Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
11لانه ان كان الزائل في مجد فبالأولى كثيرا يكون الدائم في مجد
11Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
12فاذ لنا رجاء مثل هذا نستعمل مجاهرة كثيرة.
12Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
13وليس كما كان موسى يضع برقعا على وجهه لكي لا ينظر بنو اسرائيل الى نهاية الزائل.
13а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
14بل أغلظت اذهانهم لانه حتى اليوم ذلك البرقع نفسه عند قراءة العهد العتيق باق غير منكشف الذي يبطل في المسيح.
14Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
15لكن حتى اليوم حين يقرأ موسى البرقع موضوع على قلبهم.
15Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
16ولكن عندما يرجع الى الرب يرفع البرقع.
16Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
17واما الرب فهو الروح وحيث روح الرب هناك حرية.
17Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
18ونحن جميعا ناظرين مجد الرب بوجه مكشوف كما في مرآة نتغيّر الى تلك الصورة عينها من مجد الى مجد كما من الرب الروح
18Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуемось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.