¹لاننا نعلم انه ان نقض بيت خيمتنا الارضي فلنا في السموات بناء من الله بيت غير مصنوع بيد ابدي.

¹Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

²فاننا في هذه ايضا نئن مشتاقين الى ان نلبس فوقها مسكننا الذي من السماء.

²Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,

³وان كنا لابسين لا نوجد عراة.

³коли б тільки нам, і одягнувшись нагими не явитись.

⁴فاننا نحن الذين في الخيمة نئن مثقلين اذ لسنا نريد ان نخلعها بل ان نلبس فوقها لكي يبتلع المائت من الحياة.

⁴Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.

⁵ولكن الذي صنعنا لهذا عينه هو الله الذي اعطانا ايضا عربون الروح.

⁵На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.

⁶فاذا نحن واثقون كل حين وعالمون اننا ونحن مستوطنون في الجسد فنحن متغربون عن الرب.

⁶Оце ж маймо духа всякого часу знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:

⁷لاننا بالايمان نسلك لا بالعيان.

⁷(бо ходимо вірою, а не видїннєм.)

⁸فنثق ونسرّ بالأولى ان نتغرب عن الجسد ونستوطن عند الرب.

⁸Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.

⁹لذلك نحترس ايضا مستوطنين كنا او متغربين ان نكون مرضيين عنده.

⁹Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.

¹⁰لانه لا بد اننا جميعا نظهر امام كرسي المسيح لينال كل واحد ما كان بالجسد بحسب ما صنع خيرا كان ام شرا

¹⁰Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

¹¹فاذ نحن عالمون مخافة الرب نقنع الناس. واما الله فقد صرنا ظاهرين له وارجو اننا قد صرنا ظاهرين في ضمائركم ايضا.

¹¹Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.

¹²لاننا لسنا نمدح انفسنا ايضا لديكم بل نعطيكم فرصة للافتخار من جهتنا ليكون لكم جواب على الذين يفتخرون بالوجه لا بالقلب.

¹²Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.

¹³لاننا ان صرنا مختلين فللّه. او كنا عاقلين فلكم.

¹³Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), вам.

¹⁴لان محبة المسيح تحصرنا. اذ نحن نحسب هذا انه ان كان واحد قد مات لاجل الجميع فالجميع اذا ماتوا.

¹⁴Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;

¹⁵وهو مات لاجل الجميع كي يعيش الاحياء فيما بعد لا لانفسهم بل للذي مات لاجلهم وقام.

¹⁵і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

¹⁶اذا نحن من الآن لا نعرف احدا حسب الجسد. وان كنا قد عرفنا المسيح حسب الجسد لكن الآن لا نعرفه بعد.

¹⁶Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

¹⁷اذا ان كان احد في المسيح فهو خليقة جديدة. الاشياء العتيقة قد مضت. هوذا الكل قد صار جديدا.

¹⁷Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

¹⁸ولكن الكل من الله الذي صالحنا لنفسه بيسوع المسيح واعطانا خدمة المصالحة

¹⁸Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примірення.

¹⁹اي ان الله كان في المسيح مصالحا العالم لنفسه غير حاسب لهم خطاياهم وواضعا فينا كلمة المصالحة.

¹⁹яко ж бо Бог був у ХристЇ, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

²⁰اذا نسعى كسفراء عن المسيح كأن الله يعظ بنا. نطلب عن المسيح تصالحوا مع الله.

²⁰Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.

²¹لانه جعل الذي لم يعرف خطية خطية لاجلنا لنصير نحن بر الله فيه

²¹Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.