1واما الايمان فهو الثقة بما يرجى والايقان بامور لا ترى.
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2فانه في هذه شهد للقدماء.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
3بالايمان نفهم ان العالمين أتقنت بكلمة الله حتى لم يتكون ما يرى مما هو ظاهر.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
4بالايمان قدم هابيل للّه ذبيحة افضل من قايين. فبه شهد له انه بار اذ شهد الله لقرابينه. وبه وان مات يتكلم بعد.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5بالايمان نقل اخنوخ لكي لا يرى الموت ولم يوجد لان الله نقله. اذ قبل نقله شهد له بانه قد ارضى الله.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його, бо переніс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу".
6ولكن بدون ايمان لا يمكن ارضاؤه لانه يجب ان الذي يأتي الى الله يؤمن بانه موجود وانه يجازي الذين يطلبونه.
6Без віри ж не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає тих нагороджує.
7بالايمان نوح لما أوحي اليه عن امور لم ترى بعد خاف فبنى فلكا لخلاص بيته فبه دان العالم وصار وارثا للبر الذي حسب الايمان.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасенне дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8بالايمان ابراهيم لما دعي اطاع ان يخرج الى المكان الذي كان عتيدا ان يأخذه ميراثا فخرج وهو لا يعلم الى اين يأتي.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9بالايمان تغرب في ارض الموعد كانها غريبة ساكنا في خيام مع اسحق ويعقوب الوارثين معه لهذا الموعد عينه.
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10لانه كان ينتظر المدينة التي لها الاساسات التي صانعها وبارئها الله.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11بالايمان سارة نفسها ايضا اخذت قدرة على انشاء نسل وبعد وقت السن ولدت اذ حسبت الذي وعد صادقا.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12لذلك ولد ايضا من واحد وذلك من ممات مثل نجوم السماء في الكثرة وكالرمل الذي على شاطئ البحر الذي لا يعد
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безліч.
13في الايمان مات هؤلاء اجمعون وهم لم ينالوا المواعيد بل من بعيد نظروها وصدقوها وحيوها واقروا بانهم غرباء ونزلاء على الارض.
13По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14فان الذين يقولون مثل هذا يظهرون انهم يطلبون وطنا.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15فلو ذكروا ذلك الذي خرجوا منه لكان لهم فرصة للرجوع.
15І справді, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16ولكن الآن يبتغون وطنا افضل اي سماويا. لذلك لا يستحي بهم الله ان يدعى الههم لانه اعدّ لهم مدينة
16Нині ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17بالايمان قدم ابراهيم اسحق وهو مجرب. قدم الذي قبل المواعيد وحيده
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); единородного приніс, прийнявши обітницю,
18الذي قيل له انه باسحق يدعى لك نسل.
18про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,"
19اذ حسب ان الله قادر على الاقامة من الاموات ايضا الذين منهم اخذه ايضا في مثال.
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образі (воскресення).
20بالايمان اسحق بارك يعقوب وعيسو من جهة امور عتيدة.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21بالايمان يعقوب عند موته بارك كل واحد من ابني يوسف وسجد على راس عصاه.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
22بالايمان يوسف عند موته ذكر خروج بني اسرائيل واوصى من جهة عظامه.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про кости свої заповів.
23بالايمان موسى بعد ما ولد اخفاه ابواه ثلاثة اشهر لانهما رأيا الصبي جميلا ولم يخشيا امر الملك.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяці від батьків своїх, коли виділи вони, що дитина гарна, і не злякались повеління царського.
24بالايمان موسى لما كبر ابى ان يدعى ابن ابنة فرعون
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25مفضلا بالاحرى ان يذل مع شعب الله على ان يكون له تمتع وقتي بالخطية
25а лучче зводив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26حاسبا عار المسيح غنى اعظم من خزائن مصر لانه كان ينظر الى المجازاة.
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду
27بالايمان ترك مصر غير خائف من غضب الملك لانه تشدد كانه يرى من لا يرى.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28بالايمان صنع الفصح ورشّ الدم لئلا يمسهم الذي اهلك الابكار.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29بالايمان اجتازوا في البحر الاحمر كما في اليابسة الامر الذي لما شرع فيه المصريون غرقوا.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30بالايمان سقطت اسوار اريحا بعد ما طيف حولها سبعة ايام.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин,
31بالايمان راحاب الزانية لم تهلك مع العصاة اذ قبلت الجاسوسين بسلام
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32وماذا اقول ايضا لانه يعوزني الوقت ان اخبرت عن جدعون وباراق وشمشون ويفتاح وداود وصموئيل والانبياء
32І що мені ще казати? не стане бо мені часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самеона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33الذين بالايمان قهروا ممالك صنعوا برا نالوا مواعيد سدوا افواه اسود
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34اطفأوا قوة النار نجوا من حد السيف تقووا من ضعف صاروا اشداء في الحرب هزموا جيوش غرباء.
34гасили силу огняну, втікали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземців;
35اخذت نساء امواتهن بقيامة. وآخرون عذبوا ولم يقبلوا النجاة لكي ينالوا قيامة افضل.
35жінки приймали мертвих своїх з воекресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресенне одержати;
36وآخرون تجربوا في هزء وجلد ثم في قيود ايضا وحبس.
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці;
37رجموا نشروا جربوا ماتوا قتلا بالسيف طافوا في جلود غنم وجلود معزى معتازين مكروبين مذلين.
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38وهم لم يكن العالم مستحقا لهم. تائهين في براري وجبال ومغاير وشقوق الارض.
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39فهؤلاء كلهم مشهودا لهم بالايمان لم ينالوا الموعد
39І всї ці, одержавши сьвідченнв вірою, не прийняли обітування,
40اذ سبق الله فنظر لنا شيئا افضل لكي لا يكملوا بدوننا
40тим що Бог лучче щось про нас провидів, щоб не без нас осягли звершеннє.