¹لذلك يجب ان نتنبه اكثر الى ما سمعنا لئلا نفوته.

¹Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.

²لانه ان كانت الكلمة التي تكلم بها ملائكة قد صارت ثابتة وكل تعد ومعصية نال مجازاة عادلة

²Бо коли промовлене ангелам слово було певне, і всякий переступ і непослух прийняв праведну відплату,

³فكيف ننجو نحن ان اهملنا خلاصا هذا مقداره قد ابتدأ الرب بالتكلم به ثم تثبت لنا من الذين سمعوا

³то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,

⁴شاهدا الله معهم بآيات وعجائب وقوات متنوعة ومواهب الروح القدس حسب ارادته

⁴як сьвідкував Бог ознаками і чудесами, і всякими силами, і роздаваннєм Духа сьвятого, по своїй волї.

⁵فانه لملائكة لم يخضع العالم العتيد الذي نتكلم عنه.

⁵Не ангелам бо покорив вселенну грядущу, про котру глаголемо;

⁶لكن شهد واحد في موضع قائلا ما هو الانسان حتى تذكره او ابن الانسان حتى تفتقده.

⁶засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його ?

⁷وضعته قليلا عن الملائكة. بمجد وكرامة كللته واقمته على اعمال يديك.

⁷Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над ділами рук Твоїх;

⁸اخضعت كل شيء تحت قدميه. لانه اذ أخضع الكل له لم يترك شيئا غير خاضع له. على اننا الآن لسنا نرى الكل بعد مخضعا له.

⁸все покорив еси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,

⁹ولكن الذي وضع قليلا عن الملائكة يسوع نراه مكللا بالمجد والكرامة من اجل ألم الموت لكي يذوق بنعمة الله الموت لاجل كل واحد.

⁹а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти.

¹⁰لانه لاق بذاك الذي من اجله الكل وبه الكل وهو آت بابناء كثيرين الى المجد ان يكمل رئيس خلاصهم بالآلام.

¹⁰Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.

¹¹لان المقدس والمقدسين جميعهم من واحد فلهذا السبب لا يستحي ان يدعوهم اخوة

¹¹Бо й хто осьвячуе і хто осьвячуеть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,

¹²قائلا اخبر باسمك اخوتي وفي وسط الكنيسة اسبحك.

¹²глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьшвати му хвалу Тобі.

¹³وايضا انا اكون متوكلا عليه. وايضا ها انا والاولاد الذين اعطانيهم الله.

¹³І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав мені Бог.

¹⁴فاذ قد تشارك الاولاد في اللحم والدم اشترك هو ايضا كذلك فيهما لكي يبيد بالموت ذاك الذي له سلطان الموت اي ابليس

¹⁴Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він тав само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,

¹⁵ويعتق اولئك الذين خوفا من الموت كانوا جميعا كل حياتهم تحت العبودية.

¹⁵і визволити тих, що з страху смерти через усе життв підневолені були рабству.

¹⁶لانه حقا ليس يمسك الملائكة بل يمسك نسل ابراهيم

¹⁶Справді бо не ангелів приймав, а насінне Авраамове приймав.

¹⁷من ثم كان ينبغي ان يشبه اخوته في كل شيء لكي يكون رحيما ورئيس كهنة امينا في ما للّه حتى يكفّر خطايا الشعب.

¹⁷Звідсіля мусів у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиереєм у Божому, щоб очистити гріхи людові.

¹⁸لانه في ما هو قد تألم مجربا يقدر ان يعين المجربين

¹⁸У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокущують ся, помогти.