¹لذلك ونحن تاركون كلام بداءة المسيح لنتقدم الى الكمال غير واضعين ايضا اساس التوبة من الاعمال الميتة والايمان بالله

¹Тим же, зоставивши печатки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,

²تعليم المعموديات ووضع الايادي قيامة الاموات والدينونة الابدية.

²науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього.

³وهذا سنفعله ان اذن الله.

³І се зробимо, коли Бог дозволить.

⁴لان الذين استنيروا مرة وذاقوا الموهبة السماوية وصاروا شركاء الروح القدس

⁴Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,

⁵وذاقوا كلمة الله الصالحة وقوات الدهر الآتي

⁵і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,

⁶وسقطوا لا يمكن تجديدهم ايضا للتوبة اذ هم يصلبون لانفسهم ابن الله ثانية ويشهّرونه.

⁶та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.

⁷لان ارضا قد شربت المطر الآتي عليها مرارا كثيرة وانتجت عشبا صالحا للذين فلحت من اجلهم تنال بركة من الله.

⁷Земля бо, що пе падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословенне від Бога.

⁸ولكن ان اخرجت شوكا وحسكا فهي مرفوضة وقريبة من اللعنة التي نهايتها للحريق

⁸а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленне.

⁹ولكننا قد تيقنا من جهتكم ايها الاحباء امورا افضل ومختصة بالخلاص وان كنا نتكلم هكذا.

⁹Ми ж надіємось по вас, любі, луччого і ближчого до спасення, хоч і говоримо так.

¹⁰لان الله ليس بظالم حتى ينسى عملكم وتعب المحبة التي اظهرتموها نحو اسمه اذ قد خدمتم القديسين وتخدمونهم.

¹⁰Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.

¹¹ولكننا نشتهي ان كل واحد منكم يظهر هذا الاجتهاد عينه ليقين الرجاء الى النهاية

¹¹Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме старанне про тверду надїю аж до кінця,

¹²لكي لا تكونوا متباطئين بل متمثلين بالذين بالايمان والاناة يرثون المواعيد

¹²щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітниці вірою і довготерпіннєм.

¹³فانه لما وعد الله ابراهيم اذ لم يكن له اعظم يقسم به اقسم بنفسه

¹³Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,

¹⁴قائلا اني لاباركنك بركة واكثرنك تكثيرا.

¹⁴глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."

¹⁵وهكذا اذ تأنى نال الموعد.

¹⁵І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.

¹⁶فان الناس يقسمون بالاعظم ونهاية كل مشاجرة عندهم لاجل التثبيت هي القسم.

¹⁶Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.

¹⁷فلذلك اذ اراد الله ان يظهر اكثر كثيرا لورثة الموعد عدم تغيّر قضائه توسط بقسم

¹⁷У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,

¹⁸حتى بامرين عديمي التغير لا يمكن ان الله يكذب فيهما تكون لنا تعزية قوية نحن الذين التجأنا لنمسك بالرجاء الموضوع امامنا

¹⁸щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

¹⁹الذي هو لنا كمرساة للنفس مؤتمنة وثابتة تدخل الى ما داخل الحجاب

¹⁹котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,

²⁰حيث دخل يسوع كسابق لاجلنا صائرا على رتبة ملكي صادق رئيس كهنة الى الابد

²⁰куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.