¹في البدء كان الكلمة والكلمة كان عند الله وكان الكلمة الله.

¹Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

²هذا كان في البدء عند الله.

²Воно було в починї у Бога.

³كل شيء به كان وبغيره لم يكن شيء مما كان.

³Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

⁴فيه كانت الحياة والحياة كانت نور الناس.

⁴У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.

⁵والنور يضيء في الظلمة والظلمة لم تدركه

⁵І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

⁶كان انسان مرسل من الله اسمه يوحنا.

⁶Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

⁷هذا جاء للشهادة ليشهد للنور لكي يؤمن الكل بواسطته.

⁷Сей прийшов на сьвідкуванне, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

⁸لم يكن هو النور بل ليشهد للنور.

⁸Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

⁹كان النور الحقيقي الذي ينير كل انسان آتيا الى العالم.

⁹Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁰كان في العالم وكوّن العالم به ولم يعرفه العالم.

¹⁰На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

¹¹الى خاصته جاء وخاصته لم تقبله.

¹¹У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

¹²واما كل الذين قبلوه فاعطاهم سلطانا ان يصيروا اولاد الله اي المؤمنون باسمه.

¹²Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

¹³الذين ولدوا ليس من دم ولا من مشيئة جسد ولا من مشيئة رجل بل من الله

¹³що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

¹⁴والكلمة صار جسدا وحلّ بيننا ورأينا مجده مجدا كما لوحيد من الآب مملوءا نعمة وحقا.

¹⁴І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

¹⁵يوحنا شهد له ونادى قائلا هذا هو الذي قلت عنه ان الذي يأتي بعدي صار قدامي لانه كان قبلي.

¹⁵Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

¹⁶ومن ملئه نحن جميعا اخذنا. ونعمة فوق نعمة.

¹⁶І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

¹⁷لان الناموس بموسى اعطي. اما النعمة والحق فبيسوع المسيح صارا.

¹⁷Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

¹⁸الله لم يره احد قط. الابن الوحيد الذي هو في حضن الآب هو خبّر

¹⁸Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

¹⁹وهذه هي شهادة يوحنا حين ارسل اليهود من اورشليم كهنة ولاويين ليسألوه من انت.

¹⁹І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

²⁰فاعترف ولم ينكر واقرّ اني لست انا المسيح.

²⁰І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.

²¹فسألوه اذا ماذا. ايليا انت. فقال لست انا. النبي انت. فاجاب لا.

²¹І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

²²فقالوا له من انت لنعطي جوابا للذين ارسلونا. ماذا تقول عن نفسك.

²²Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

²³قال انا صوت صارخ في البرية قوّموا طريق الرب كما قال اشعياء النبي.

²³Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

²⁴وكان المرسلون من الفريسيين.

²⁴А послані були з Фарисеїв.

²⁵فسألوه وقالوا له فما بالك تعمّد ان كنت لست المسيح ولا ايليا ولا النبي.

²⁵І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.

²⁶اجابهم يوحنا قائلا انا اعمد بماء. ولكن في وسطكم قائم الذي لستم تعرفونه.

²⁶Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

²⁷هو الذي يأتي بعدي الذي صار قدامي الذي لست بمستحق ان احل سيور حذائه.

²⁷се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.

²⁸هذا كان في بيت عبرة في عبر الاردن حيث كان يوحنا يعمد

²⁸Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

²⁹وفي الغد نظر يوحنا يسوع مقبلا اليه فقال هوذا حمل الله الذي يرفع خطية العالم.

²⁹Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.

³⁰هذا هو الذي قلت عنه يأتي بعدي رجل صار قدامي لانه كان قبلي.

³⁰Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

³¹وانا لم اكن اعرفه. لكن ليظهر لاسرائيل لذلك جئت اعمد بالماء.

³¹І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

³²وشهد يوحنا قائلا اني قد رأيت الروح نازلا مثل حمامة من السماء فاستقر عليه.

³²І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

³³وانا لم اكن اعرفه. لكن الذي ارسلني لاعمد بالماء ذاك قال لي الذي ترى الروح نازلا ومستقرا عليه فهذا هو الذي يعمد بالروح القدس.

³³І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

³⁴وانا قد رأيت وشهدت ان هذا هو ابن الله

³⁴І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.

³⁵وفي الغد ايضا كان يوحنا واقفا هو واثنان من تلاميذه.

³⁵Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

³⁶فنظر الى يسوع ماشيا فقال هوذا حمل الله.

³⁶і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

³⁷فسمعه التلميذان يتكلم فتبعا يسوع.

³⁷І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

³⁸فالتفت يسوع ونظرهما يتبعان فقال لهما ماذا تطلبان. فقالا ربي الذي تفسيره يا معلّم اين تمكث.

³⁸І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

³⁹فقال لهما تعاليا وانظرا. فأتيا ونظرا اين كان يمكث ومكثا عنده ذلك اليوم. وكان نحو الساعة العاشرة.

³⁹Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

⁴⁰كان اندراوس اخو سمعان بطرس واحدا من الاثنين اللذين سمعا يوحنا وتبعاه.

⁴⁰Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

⁴¹هذا وجد اولا اخاه سمعان فقال له قد وجدنا مسيا. الذي تفسيره المسيح.

⁴¹Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

⁴²فجاء به الى يسوع. فنظر اليه يسوع وقال انت سمعان بن يونا. انت تدعى صفا الذي تفسيره بطرس

⁴²І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

⁴³في الغد اراد يسوع ان يخرج الى الجليل. فوجد فيلبس فقال له اتبعني.

⁴³Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

⁴⁴وكان فيلبس من بيت صيدا من مدينة اندراوس وبطرس.

⁴⁴Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

⁴⁵فيلبس وجد نثنائيل وقال له وجدنا الذي كتب عنه موسى في الناموس والانبياء يسوع ابن يوسف الذي من الناصرة.

⁴⁵Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

⁴⁶فقال له نثنائيل أمن الناصرة يمكن ان يكون شيء صالح. قال له فيلبس تعال وانظر

⁴⁶І каже Натанаїл до него: 3 Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

⁴⁷ورأى يسوع نثنائيل مقبلا اليه فقال عنه هوذا اسرائيلي حقا لا غش فيه.

⁴⁷Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

⁴⁸قال له نثنائيل من اين تعرفني. اجاب يسوع وقال له. قبل ان دعاك فيلبس وانت تحت التينة رأيتك.

⁴⁸Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

⁴⁹اجاب نثنائيل وقال له يا معلّم انت ابن الله. انت ملك اسرائيل.

⁴⁹Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

⁵⁰اجاب يسوع وقال له هل آمنت لاني قلت لك اني رأيتك تحت التينة. سوف ترى اعظم من هذا.

⁵⁰Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

⁵¹وقال له الحق الحق اقول لكم من الآن ترون السماء مفتوحة وملائكة الله يصعدون وينزلون على ابن الانسان

⁵¹І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.