1الحق الحق اقول لكم ان الذي لا يدخل من الباب الى حظيرة الخراف بل يطلع من موضع آخر فذاك سارق ولص.
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
2واما الذي يدخل من الباب فهو راعي الخراف.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
3لهذا يفتح البواب والخراف تسمع صوته فيدعو خرافه الخاصة باسماء ويخرجها.
3Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
4ومتى اخرج خرافه الخاصة يذهب امامها والخراف تتبعه لانها تعرف صوته.
4яв вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
5واما الغريب فلا تتبعه بل تهرب منه لانها لا تعرف صوت الغرباء.
5За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.
6هذا المثل قاله لهم يسوع. واما هم فلم يفهموا ما هو الذي كان يكلمهم به
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
7فقال لهم يسوع ايضا الحق الحق اقول لكم اني انا باب الخراف.
7Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
8جميع الذين أتوا قبلي هم سراق ولصوص. ولكن الخراف لم تسمع لهم.
8Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
9انا هو الباب. ان دخل بي احد فيخلص ويدخل ويخرج ويجد مرعى.
9Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
10السارق لا يأتي الا ليسرق ويذبح ويهلك. واما انا فقد أتيت لتكون لهم حياة وليكون لهم افضل.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
11انا هو الراعي الصالح. والراعي الصالح يبذل نفسه عن الخراف.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12واما الذي هو اجير وليس راعيا الذي ليست الخراف له فيرى الذئب مقبلا ويترك الخراف ويهرب. فيخطف الذئب الخراف ويبددها.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
13والاجير يهرب لانه اجير ولا يبالي بالخراف.
13Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14اما انا فاني الراعي الصالح واعرف خاصتي وخاصتي تعرفني
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15كما ان الآب يعرفني وانا اعرف الآب. وانا اضع نفسي عن الخراف.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16ولي خراف أخر ليست من هذه الحظيرة ينبغي ان آتي بتلك ايضا فتسمع صوتي وتكون رعية واحدة وراع واحد.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17لهذا يحبني الآب لاني اضع نفسي لآخذها ايضا.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18ليس احد يأخذها مني بل اضعها انا من ذاتي. لي سلطان ان اضعها ولي سلطان ان آخذها ايضا. هذه الوصية قبلتها من ابي.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19فحدث ايضا انشقاق بين اليهود بسبب هذا الكلام.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20فقال كثيرون منهم به شيطان وهو يهذي. لماذا تستمعون له.
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21آخرون قالوا ليس هذا كلام من به شيطان. ألعل شيطانا يقدر ان يفتح اعين العميان
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
22وكان عيد التجديد في اورشليم وكان شتاء.
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
23وكان يسوع يتمشى في الهيكل في رواق سليمان.
23І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
24فاحتاط به اليهود وقالوا له الى متى تعلّق انفسنا. ان كنت انت المسيح فقل لنا جهرا.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
25اجابهم يسوع اني قلت لكم ولستم تؤمنون. الاعمال التي انا اعملها باسم ابي هي تشهد لي.
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
26ولكنكم لستم تؤمنون لانكم لستم من خرافي كما قلت لكم.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
27خرافي تسمع صوتي وانا اعرفها فتتبعني.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
28وانا اعطيها حياة ابدية ولن تهلك الى الابد ولا يخطفها احد من يدي.
28І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
29ابي الذي اعطاني اياها هو اعظم من الكل ولا يقدر احد ان يخطف من يد ابي.
29Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
30انا والآب واحد
30Я і Отець одно.
31فتناول اليهود ايضا حجارة ليرجموه.
31Брали тодї знов камінне Жиди, щоб каменувати Його.
32اجابهم يسوع اعمالا كثيرة حسنة أريتكم من عند ابي. بسبب اي عمل منها ترجمونني.
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?
33اجابه اليهود قائلين لسنا نرجمك لاجل عمل حسن بل لاجل تجديف. فانك وانت انسان تجعل نفسك الها.
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
34اجابهم يسوع أليس مكتوبا في ناموسكم انا قلت انكم آلهة.
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
35ان قال آلهة لاولئك الذين صارت اليهم كلمة الله. ولا يمكن ان ينقض المكتوب.
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,
36فالذي قدسه الآب وارسله الى العالم أتقولون له انك تجدف لاني قلت اني ابن الله.
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
37ان كنت لست اعمل اعمال ابي فلا تؤمنوا بي.
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
38ولكن ان كنت اعمل فان لم تؤمنوا بي فآمنوا بالاعمال لكي تعرفوا وتؤمنوا ان الآب فيّ وانا فيه
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
39فطلبوا ايضا ان يمسكوه فخرج من ايديهم.
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
40ومضى ايضا الى عبر الاردن الى المكان الذي كان يوحنا يعمد فيه اولا ومكث هناك.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
41فأتى اليه كثيرون وقالوا ان يوحنا لم يفعل آية واحدة. ولكن كل ما قاله يوحنا عن هذا كان حقا.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
42فآمن كثيرون به هناك
42І увірували там многі в Него.