¹اما يسوع قبل عيد الفصح وهو عالم ان ساعته قد جاءت لينتقل من هذا العالم الى الآب اذ كان قد احب خاصته الذين في العالم احبهم الى المنتهى.

¹Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

²فحين كان العشاء وقد ألقى الشيطان في قلب يهوذا سمعان الاسخريوطي ان يسلمه.

²І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

³يسوع وهو عالم ان الآب قد دفع كل شيء الى يديه وانه من عند الله خرج والى الله يمضي.

³знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

⁴قام عن العشاء وخلع ثيابه واخذ منشفة واتّزر بها.

⁴устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

⁵ثم صبّ ماء في مغسل وابتدأ يغسل ارجل التلاميذ ويمسحها بالمنشفة التي كان متزرا بها.

⁵Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

⁶فجاء الى سمعان بطرس فقال له ذاك يا سيد انت تغسل رجليّ.

⁶Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

⁷اجاب يسوع وقال له لست تعلم انت الآن ما انا اصنع ولكنك ستفهم فيما بعد.

⁷Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

⁸قال له بطرس لن تغسل رجليّ ابدا. اجابه يسوع ان كنت لا اغسلك فليس لك معي نصيب.

⁸Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

⁹قال له سمعان بطرس يا سيد ليس رجليّ فقط بل ايضا يديّ وراسي.

⁹Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

¹⁰قال له يسوع. الذي قد اغتسل ليس له حاجة الا الى غسل رجليه بل هو طاهر كله. وانتم طاهرون ولكن ليس كلكم.

¹⁰Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

¹¹لانه عرف مسلمه. لذلك قال لستم كلكم طاهرين

¹¹Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

¹²فلما كان قد غسل ارجلهم واخذ ثيابه واتكأ ايضا قال لهم أتفهمون ما قد صنعت بكم.

¹²Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

¹³انتم تدعونني معلّما وسيّدا وحسنا تقولون لاني انا كذلك.

¹³Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

¹⁴فان كنت وانا السيد والمعلّم قد غسلت ارجلكم فانتم يجب عليكم ان يغسل بعضكم ارجل بعض.

¹⁴Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

¹⁵لاني اعطيتكم مثالا حتى كما صنعت انا بكم تصنعون انتم ايضا.

¹⁵Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

¹⁶الحق الحق اقول لكم انه ليس عبد اعظم من سيده ولا رسول اعظم من مرسله.

¹⁶Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

¹⁷ان علمتم هذا فطوباكم ان عملتموه.

¹⁷Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

¹⁸لست اقول عن جميعكم. انا اعلم الذين اخترتهم. لكن ليتم الكتاب. الذي يأكل معي الخبز رفع عليّ عقبه.

¹⁸Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

¹⁹اقول لكم الآن قبل ان يكون حتى متى كان تؤمنون اني انا هو.

¹⁹Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,

²⁰الحق الحق اقول لكم الذي يقبل من أرسله يقبلني. والذي يقبلني يقبل الذي ارسلني

²⁰Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

²¹لما قال يسوع هذا اضطرب بالروح وشهد وقال الحق الحق اقول لكم ان واحدا منكم سيسلمني.

²¹Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

²²فكان التلاميذ ينظرون بعضهم الى بعض وهم محتارون في من قال عنه.

²²Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.

²³وكان متكئا في حضن يسوع واحد من تلاميذه كان يسوع يحبه.

²³Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

²⁴فاومأ اليه سمعان بطرس ان يسأل من عسى ان يكون الذي قال عنه.

²⁴Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

²⁵فاتكأ ذاك على صدر يسوع وقال له يا سيد من هو.

²⁵Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

²⁶اجاب يسوع هو ذاك الذي اغمس انا اللقمة واعطيه. فغمس اللقمة واعطاها ليهوذا سمعان الاسخريوطي.

²⁶Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

²⁷فبعد اللقمة دخله الشيطان. فقال له يسوع ما انت تعمله فاعمله باكثر سرعة.

²⁷А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

²⁸واما هذا فلم يفهم احد من المتكئين لماذا كلمه به.

²⁸Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

²⁹لان قوما اذ كان الصندوق مع يهوذا ظنوا ان يسوع قال له اشتر ما نحتاج اليه للعيد. او ان يعطي شيئا للفقراء

²⁹Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

³⁰فذاك لما اخذ اللقمة خرج للوقت. وكان ليلا.

³⁰Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

³¹فلما خرج قال يسوع الآن تمجد ابن الانسان وتمجد الله فيه.

³¹Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

³²ان كان الله قد تمجد فيه فان الله سيمجده في ذاته ويمجده سريعا.

³²Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

³³يا اولادي انا معكم زمانا قليلا بعد. ستطلبونني وكما قلت لليهود حيث اذهب انا لا تقدرون انتم ان تأتوا اقول لكم انتم الآن.

³³Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

³⁴وصية جديدة انا اعطيكم ان تحبوا بعضكم بعضا. كما احببتكم انا تحبون انتم ايضا بعضكم بعضا.

³⁴Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

³⁵بهذا يعرف الجميع انكم تلاميذي ان كان لكم حب بعضا لبعض

³⁵По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

³⁶قال له سمعان بطرس يا سيد الى اين تذهب. اجابه يسوع حيث اذهب لا تقدر الآن ان تتبعني ولكنك ستتبعني اخيرا.

³⁶Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.

³⁷قال له بطرس يا سيد لماذا لا اقدر ان اتبعك الآن. اني اضع نفسي عنك.

³⁷Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

³⁸اجابه يسوع أتضع نفسك عني. الحق الحق اقول لك لا يصيح الديك حتى تنكرني ثلاث مرات

³⁸Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.