¹لا تضطرب قلوبكم. انتم تؤمنون بالله فآمنوا بي.

¹Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.

²في بيت ابي منازل كثيرة. وإلا فاني كنت قد قلت لكم. انا امضي لاعد لكم مكانا.

²В дому Отця мого осель багато. Коли б ні, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам.

³وان مضيت واعددت لكم مكانا آتي ايضا وآخذكم اليّ حتى حيث اكون انا تكونون انتم ايضا.

³І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.

⁴وتعلمون حيث انا اذهب وتعلمون الطريق.

⁴А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте.

⁵قال له توما يا سيد لسنا نعلم اين تذهب فكيف نقدر ان نعرف الطريق.

⁵Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати?

⁶قال له يسوع انا هو الطريق والحق والحياة. ليس احد يأتي الى الآب الا بي.

⁶Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.

⁷لو كنتم قد عرفتموني لعرفتم ابي ايضا. ومن الآن تعرفونه وقد رأيتموه.

⁷Коли б зняли мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й виділи Його.

⁸قال له فيلبس يا سيد أرنا الآب وكفانا.

⁸Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас.

⁹قال له يسوع انا معكم زمانا هذه مدته ولم تعرفني يا فيلبس. الذي رآني فقد رأى الآب فكيف تقول انت أرنا الآب.

⁹Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?

¹⁰ألست تؤمن اني انا في الآب والآب فيّ. الكلام الذي اكلمكم به لست اتكلم به من نفسي لكن الآب الحال فيّ هو يعمل الاعمال.

¹⁰Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.

¹¹صدقوني اني في الآب والآب فيّ. وإلا فصدقوني لسبب الاعمال نفسها.

¹¹Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж ні, задля діл самих віруйте менї.

¹²الحق الحق اقول لكم من يؤمن بي فالاعمال التي انا اعملها يعملها هو ايضا ويعمل اعظم منها لاني ماض الى ابي.

¹²Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду.

¹³ومهما سألتم باسمي فذلك افعله ليتمجد الآب بالابن.

¹³І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Сині.

¹⁴ان سألتم شيئا باسمي فاني افعله

¹⁴Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю.

¹⁵ان كنتم تحبونني فاحفظوا وصاياي.

¹⁵Коли любите мене, хороніть заповідї мої.

¹⁶وانا اطلب من الآب فيعطيكم معزيا آخر ليمكث معكم الى الابد.

¹⁶І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік,

¹⁷روح الحق الذي لا يستطيع العالم ان يقبله لانه لا يراه ولا يعرفه. واما انتم فتعرفونه لانه ماكث معكم ويكون فيكم.

¹⁷Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде.

¹⁸لا اترككم يتامى. اني آتي اليكم.

¹⁸Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас.

¹⁹بعد قليل لا يراني العالم ايضا واما انتم فترونني. اني انا حيّ فانتم ستحيون.

¹⁹Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.

²⁰في ذلك اليوم تعلمون اني انا في ابي وانتم فيّ وانا فيكم.

²⁰Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в мені, а я в вас.

²¹الذي عنده وصاياي ويحفظها فهو الذي يحبني. والذي يحبني يحبه ابي وانا احبه واظهر له ذاتي

²¹Хто має заповіді мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.

²²قال له يهوذا ليس الاسخريوطي يا سيد ماذا حدث حتى انك مزمع ان تظهر ذاتك لنا وليس للعالم.

²²Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові?

²³اجاب يسوع وقال له ان احبني احد يحفظ كلامي ويحبه ابي واليه نأتي وعنده نصنع منزلا.

²³Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.

²⁴الذي لا يحبني لا يحفظ كلامي. والكلام الذي تسمعونه ليس لي بل للآب الذي ارسلني.

²⁴Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.

²⁵بهذا كلمتكم وانا عندكم.

²⁵Се я глаголав вам, у вас пробуваючи.

²⁶واما المعزي الروح القدس الذي سيرسله الآب باسمي فهو يعلّمكم كل شيء ويذكركم بكل ما قلته لكم

²⁶Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадав вам усе, що я глаголав вам.

²⁷سلاما اترك لكم. سلامي اعطيكم. ليس كما يعطي العالم اعطيكم انا. لا تضطرب قلوبكم ولا ترهب.

²⁷Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.

²⁸سمعتم اني قلت لكم انا اذهب ثم آتي اليكم. لو كنتم تحبونني لكنتم تفرحون لاني قلت امضي الى الآب. لان ابي اعظم مني.

²⁸Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене.

²⁹وقلت لكم الآن قبل ان يكون حتى متى كان تؤمنون.

²⁹І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.

³⁰لا اتكلم ايضا معكم كثيرا لان رئيس هذا العالم يأتي وليس له فيّ شيء.

³⁰Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.

³¹ولكن ليفهم العالم اني احب الآب وكما اوصاني الآب هكذا افعل. قوموا ننطلق من ههنا

³¹Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходімо з відсїля.