¹فلما علم الرب ان الفريسيين سمعوا ان يسوع يصيّر ويعمد تلاميذ اكثر من يوحنا.

¹Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,

²مع ان يسوع نفسه لم يكن يعمد بل تلاميذه.

²(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)

³ترك اليهودية ومضى ايضا الى الجليل.

³то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.

⁴وكان لا بد له ان يجتاز السامرة.

⁴Треба ж було Йому проходити через Самарию.

⁵فأتى الى مدينة من السامرة يقال لها سوخار بقرب الضيعة التي وهبها يعقوب ليوسف ابنه.

⁵Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.

⁶وكانت هناك بئر يعقوب. فاذ كان يسوع قد تعب من السفر جلس هكذا على البئر. وكان نحو الساعة السادسة.

⁶Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.

⁷فجاءت امرأة من السامرة لتستقي ماء. فقال لها يسوع اعطيني لاشرب.

⁷Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.

⁸لان تلاميذه كانوا قد مضوا الى المدينة ليبتاعوا طعاما.

⁸Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.

⁹فقالت له المرأة السامرية كيف تطلب مني لتشرب وانت يهودي وانا امرأة سامرية. لان اليهود لا يعاملون السامريين.

⁹Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.

¹⁰اجاب يسوع وقال لها لو كنت تعلمين عطية الله ومن هو الذي يقول لك اعطيني لاشرب لطلبت انت منه فاعطاك ماء حيّا.

¹⁰Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.

¹¹قالت له المرأة يا سيد لا دلو لك والبئر عميقة. فمن اين لك الماء الحي.

¹¹Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?

¹²ألعلك اعظم من ابينا يعقوب الذي اعطانا البئر وشرب منها هو وبنوه ومواشيه.

¹²Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.

¹³اجاب يسوع وقال لها. كل من يشرب من هذا الماء يعطش ايضا.

¹³Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;

¹⁴ولكن من يشرب من الماء الذي اعطيه انا فلن يعطش الى الابد. بل الماء الذي اعطيه يصير فيه ينبوع ماء ينبع الى حياة ابدية.

¹⁴хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

¹⁵قالت له المرأة يا سيد اعطني هذا الماء لكي لا اعطش ولا آتي الى هنا لاستقي.

¹⁵Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.

¹⁶قال لها يسوع اذهبي وادعي زوجك وتعالي الى ههنا.

¹⁶Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.

¹⁷اجابت المرأة وقالت ليس لي زوج. قال لها يسوع حسنا قلت ليس لي زوج.

¹⁷Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;

¹⁸لانه كان لك خمسة ازواج والذي لك الآن ليس هو زوجك. هذا قلت بالصدق.

¹⁸пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.

¹⁹قالت له المرأة يا سيد ارى انك نبي.

¹⁹Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.

²⁰آباؤنا سجدوا في هذا الجبل وانتم تقولون ان في اورشليم الموضع الذي ينبغي ان يسجد فيه.

²⁰Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.

²¹قال لها يسوع يا امرأة صدقيني انه تأتي ساعة لا في هذا الجبل ولا في اورشليم تسجدون للآب.

²¹Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.

²²انتم تسجدون لما لستم تعلمون. اما نحن فنسجد لما نعلم. لان الخلاص هو من اليهود.

²²Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасенне від Жидів.

²³ولكن تأتي ساعة وهي الآن حين الساجدون الحقيقيون يسجدون للآب بالروح والحق. لان الآب طالب مثل هؤلاء الساجدين له.

²³Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.

²⁴الله روح. والذين يسجدون له فبالروح والحق ينبغي ان يسجدوا.

²⁴Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.

²⁵قالت له المرأة انا اعلم ان مسيا الذي يقال له المسيح يأتي. فمتى جاء ذاك يخبرنا بكل شيء.

²⁵Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.

²⁶قال لها يسوع انا الذي اكلمك هو

²⁶Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.

²⁷وعند ذلك جاء تلاميذه وكانوا يتعجبون انه يتكلم مع امرأة. ولكن لم يقل احد ماذا تطلب او لماذا تتكلم معها.

²⁷І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?

²⁸فتركت المرأة جرتها ومضت الى المدينة وقالت للناس

²⁸Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:

²⁹هلموا انظروا انسانا قال لي كل ما فعلت. ألعل هذا هو المسيح.

²⁹Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?

³⁰فخرجوا من المدينة وأتوا اليه

³⁰Вийшли ж з города, й прийшли до Него.

³¹وفي اثناء ذلك سأله تلاميذه قائلين يا معلّم كل.

³¹Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.

³²فقال لهم انا لي طعام لآكل لستم تعرفونه انتم.

³²Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.

³³فقال التلاميذ بعضهم لبعض ألعل احدا اتاه بشيء ليأكل.

³³Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?

³⁴قال لهم يسوع طعامي ان اعمل مشيئة الذي ارسلني واتمم عمله.

³⁴Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.

³⁵أما تقولون انه يكون اربعة اشهر ثم يأتي الحصاد. ها انا اقول لكم ارفعوا اعينكم وانظروا الحقول انها قد ابيضّت للحصاد.

³⁵Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

³⁶والحاصد يأخذ اجرة ويجمع ثمرا للحياة الابدية لكي يفرح الزارع والحاصد معا.

³⁶І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

³⁷لانه في هذا يصدق القول ان واحدا يزرع وآخر يحصد.

³⁷Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.

³⁸انا ارسلتكم لتحصدوا ما لم تتعبوا فيه. آخرون تعبوا وانتم قد دخلتم على تعبهم

³⁸Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.

³⁹فآمن به من تلك المدينة كثيرون من السامريين بسبب كلام المرأة التي كانت تشهد انه قال لي كل ما فعلت.

³⁹З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.

⁴⁰فلما جاء اليه السامريون سألوه ان يمكث عندهم. فمكث هناك يومين.

⁴⁰Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.

⁴¹فآمن به اكثر جدا بسبب كلامه.

⁴¹І багато більше увірувало за слово Його.

⁴²وقالوا للمرأة اننا لسنا بعد بسبب كلامك نؤمن. لاننا نحن قد سمعنا ونعلم ان هذا هو بالحقيقة المسيح مخلّص العالم

⁴²А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.

⁴³وبعد اليومين خرج من هناك ومضى الى الجليل.

⁴³Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.

⁴⁴لان يسوع نفسه شهد ان ليس لنبي كرامة في وطنه.

⁴⁴Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

⁴⁵فلما جاء الى الجليل قبله الجليليون اذ كانوا قد عاينوا كل ما فعل في اورشليم في العيد. لانهم هم ايضا جاءوا الى العيد.

⁴⁵Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.

⁴⁶فجاء يسوع ايضا الى قانا الجليل حيث صنع الماء خمرا. وكان خادم للملك ابنه مريض في كفرناحوم.

⁴⁶Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

⁴⁷هذا اذ سمع ان يسوع قد جاء من اليهودية الى الجليل انطلق اليه وسأله ان ينزل ويشفي ابنه لانه كان مشرفا على الموت.

⁴⁷Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.

⁴⁸فقال له يسوع لا تؤمنون ان لم تروا آيات وعجائب.

⁴⁸Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

⁴⁹قال له خادم الملك يا سيد انزل قبل ان يموت ابني.

⁴⁹Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.

⁵⁰قال له يسوع اذهب. ابنك حيّ. فآمن الرجل بالكلمة التي قالها له يسوع وذهب.

⁵⁰Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.

⁵¹وفيما هو نازل استقبله عبيده واخبروه قائلين ان ابنك حيّ.

⁵¹Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.

⁵²فاستخبرهم عن الساعة التي فيها اخذ يتعافى فقالوا له امس في الساعة السابعة تركته الحمى.

⁵²Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.

⁵³ففهم الاب انه في تلك الساعة التي قال له فيها يسوع ان ابنك حيّ. فآمن هو وبيته كله.

⁵³Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.

⁵⁴هذه ايضا آية ثانية صنعها يسوع لما جاء من اليهودية الى الجليل

⁵⁴Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.