¹بعد هذا مضى يسوع الى عبر بحر الجليل وهو بحر طبرية.

¹Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,

²وتبعه جمع كثير لانهم ابصروا آياته التي كان يصنعها في المرضى.

²І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.

³فصعد يسوع الى جبل وجلس هناك مع تلاميذه.

³Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.

⁴وكان الفصح عيد اليهود قريبا

⁴Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.

⁵فرفع يسوع عينيه ونظر ان جمعا كثيرا مقبل اليه فقال لفيلبس من اين نبتاع خبزا لياكل هؤلاء.

⁵Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?

⁶وانما قال هذا ليمتحنه لانه هو علم ما هو مزمع ان يفعل.

⁶Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.

⁷اجابه فيلبس لا يكفيهم خبز بمئتي دينار ليأخذ كل واحد منهم شيئا يسيرا.

⁷Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.

⁸قال له واحد من تلاميذه وهو اندراوس اخو سمعان بطرس.

⁸Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:

⁹هنا غلام معه خمسة ارغفة شعير وسمكتان. ولكن ما هذا لمثل هؤلاء.

⁹Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?

¹⁰فقال يسوع اجعلوا الناس يتكئون. وكان في المكان عشب كثير. فاتكأ الرجال وعددهم نحو خمسة آلاف.

¹⁰Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.

¹¹واخذ يسوع الارغفة وشكر ووزع على التلاميذ والتلاميذ اعطوا المتكئين. وكذلك من السمكتين بقدر ما شاءوا.

¹¹Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.

¹²فلما شبعوا قال لتلاميذه اجمعوا الكسر الفاضلة لكي لا يضيع شيء.

¹²Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

¹³فجمعوا وملأوا اثنتي عشرة قفة من الكسر من خمسة ارغفة الشعير التي فضلت عن الآكلين.

¹³Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

¹⁴فلما رأى الناس الآية التي صنعها يسوع قالوا ان هذا هو بالحقيقة النبي الآتي الى العالم.

¹⁴Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

¹⁵واما يسوع فاذ علم انهم مزمعون ان يأتوا ويختطفوه ليجعلوه ملكا انصرف ايضا الى الجبل وحده

¹⁵Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.

¹⁶ولما كان المساء نزل تلاميذه الى البحر.

¹⁶Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,

¹⁷فدخلوا السفينة وكانوا يذهبون الى عبر البحر الى كفرناحوم. وكان الظلام قد اقبل ولم يكن يسوع قد أتى اليهم.

¹⁷і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.

¹⁸وهاج البحر من ريح عظيمة تهب.

¹⁸А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.

¹⁹فلما كانوا قد جذفوا نحو خمس وعشرين او ثلاثين غلوة نظروا يسوع ماشيا على البحر مقتربا من السفينة فخافوا.

¹⁹Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.

²⁰فقال لهم انا هو لا تخافوا.

²⁰Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.

²¹فرضوا ان يقبلوه في السفينة وللوقت صارت السفينة الى الارض التي كانوا ذاهبين اليها

²¹Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.

²²وفي الغد لما رأى الجمع الذين كانوا واقفين في عبر البحر انه لم تكن هناك سفينة اخرى سوى واحدة وهي تلك التي دخلها تلاميذه وان يسوع لم يدخل السفينة مع تلاميذه بل مضى تلاميذه وحدهم.

²²Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,

²³غير انه جاءت سفن من طبرية الى قرب الموضع الذي اكلوا فيه الخبز اذ شكر الرب.

²³инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;

²⁴فلما رأى الجمع ان يسوع ليس هو هناك ولا تلاميذه دخلوا هم ايضا السفن وجاءوا الى كفرناحوم يطلبون يسوع.

²⁴побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.

²⁵ولما وجدوه في عبر البحر قالوا له يا معلّم متى صرت هنا.

²⁵І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?

²⁶اجابهم يسوع وقال الحق الحق اقول لكم انتم تطلبونني ليس لانكم رأيتم آيات بل لانكم اكلتم من الخبز فشبعتم.

²⁶Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.

²⁷اعملوا لا للطعام البائد بل للطعام الباقي للحياة الابدية الذي يعطيكم ابن الانسان لان هذا الله الآب قد ختمه.

²⁷Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

²⁸فقالوا له ماذا نفعل حتى نعمل اعمال الله.

²⁸Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?

²⁹اجاب يسوع وقال لهم هذا هو عمل الله ان تؤمنوا بالذي هو ارسله.

²⁹Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.

³⁰فقالوا له فأية آية تصنع لنرى ونؤمن بك. ماذا تعمل.

³⁰Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? що чиниш?

³¹آباؤنا اكلوا المّن في البرية كما هو مكتوب انه اعطاهم خبزا من السماء ليأكلوا

³¹Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.

³²فقال لهم يسوع الحق الحق اقول لكم ليس موسى اعطاكم الخبز من السماء بل ابي يعطيكم الخبز الحقيقي من السماء.

³²Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.

³³لان خبز الله هو النازل من السماء الواهب حياة للعالم.

³³Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.

³⁴فقالوا له يا سيد اعطنا في كل حين هذا الخبز.

³⁴Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.

³⁵فقال لهم يسوع انا هو خبز الحياة. من يقبل اليّ فلا يجوع ومن يؤمن بي فلا يعطش ابدا.

³⁵Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

³⁶ولكني قلت لكم انكم قد رأيتموني ولستم تؤمنون.

³⁶Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.

³⁷كل ما يعطيني الآب فاليّ يقبل ومن يقبل اليّ لا اخرجه خارجا.

³⁷Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

³⁸لاني قد نزلت من السماء ليس لاعمل مشيئتي بل مشيئة الذي ارسلني.

³⁸Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

³⁹وهذه مشيئة الآب الذي ارسلني ان كل ما اعطاني لا أتلف منه شيئا بل اقيمه في اليوم الاخير.

³⁹Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.

⁴⁰لان هذه هي مشيئة الذي ارسلني ان كل من يرى الابن ويؤمن به تكون له حياة ابدية وانا اقيمه في اليوم الاخير

⁴⁰Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁴¹فكان اليهود يتذمرون عليه لانه قال انا هو الخبز الذي نزل من السماء.

⁴¹Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

⁴²وقالوا أليس هذا هو يسوع ابن يوسف الذي نحن عارفون بابيه وامه. فكيف يقول هذا اني نزلت من السماء.

⁴²і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

⁴³فاجاب يسوع وقال لهم لا تتذمروا فيما بينكم.

⁴³Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.

⁴⁴لا يقدر احد ان يقبل اليّ ان لم يجتذبه الآب الذي ارسلني وانا اقيمه في اليوم الاخير.

⁴⁴Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

⁴⁵انه مكتوب في الانبياء ويكون الجميع متعلمين من الله. فكل من سمع من الآب وتعلّم يقبل اليّ.

⁴⁵Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.

⁴⁶ليس ان احدا رأى الآب الا الذي من الله. هذا قد رأى الآب.

⁴⁶Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.

⁴⁷الحق الحق اقول لكم من يؤمن بي فله حياة ابدية.

⁴⁷Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.

⁴⁸انا هو خبز الحياة.

⁴⁸Я хлїб життя.

⁴⁹آباؤكم اكلوا المنّ في البرية وماتوا.

⁴⁹Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.

⁵⁰هذا هو الخبز النازل من السماء لكي يأكل منه الانسان ولا يموت.

⁵⁰Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.

⁵¹انا هو الخبز الحي الذي نزل من السماء. ان اكل احد من هذا الخبز يحيا الى الابد. والخبز الذي انا اعطي هو جسدي الذي ابذله من اجل حياة العالم

⁵¹Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.

⁵²فخاصم اليهود بعضهم بعضا قائلين كيف يقدر هذا ان يعطينا جسده لناكل.

⁵²Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?

⁵³فقال لهم يسوع الحق الحق اقول لكم ان لم تأكلوا جسد ابن الانسان وتشربوا دمه فليس لكم حياة فيكم.

⁵³Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.

⁵⁴من يأكل جسدي ويشرب دمي فله حياة ابدية وانا اقيمه في اليوم الاخير.

⁵⁴Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁵⁵لان جسدي ماكل حق ودمي مشرب حق.

⁵⁵Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.

⁵⁶من ياكل جسدي ويشرب دمي يثبت فيّ وانا فيه.

⁵⁶Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.

⁵⁷كما ارسلني الآب الحي وانا حيّ بالآب فمن يأكلني فهو يحيا بي.

⁵⁷Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.

⁵⁸هذا هو الخبز الذي نزل من السماء. ليس كما اكل آباؤكم المنّ وماتوا. من يأكل هذا الخبز فانه يحيا الى الابد.

⁵⁸Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

⁵⁹قال هذا في المجمع وهو يعلم في كفرناحوم

⁵⁹Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.

⁶⁰فقال كثيرون من تلاميذه اذ سمعوا ان هذا الكلام صعب. من يقدر ان يسمعه.

⁶⁰Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?

⁶¹فعلم يسوع في نفسه ان تلاميذه يتذمرون على هذا فقال لهم أهذا يعثركم.

⁶¹Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?

⁶²فان رأيتم ابن الانسان صاعدا الى حيث كان اولا.

⁶²Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?

⁶³الروح هو الذي يحيي. اما الجسد فلا يفيد شيئا. الكلام الذي اكلمكم به هو روح وحياة.

⁶³Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.

⁶⁴ولكن منكم قوم لا يؤمنون. لان يسوع من البدء علم من هم الذين لا يؤمنون ومن هو الذي يسلمه.

⁶⁴Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.

⁶⁵فقال. لهذا قلت لكم انه لا يقدر احد ان يأتي اليّ ان لم يعط من ابي

⁶⁵І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.

⁶⁶من هذا الوقت رجع كثيرون من تلاميذه الى الوراء ولم يعودوا يمشون معه.

⁶⁶Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.

⁶⁷فقال يسوع للاثني عشر ألعلكم انتم ايضا تريدون ان تمضوا.

⁶⁷Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?

⁶⁸فاجابه سمعان بطرس يا رب الى من نذهب. كلام الحياة الابدية عندك.

⁶⁸Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього,

⁶⁹ونحن قد آمنّا وعرفنا انك انت المسيح ابن الله الحي.

⁶⁹і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.

⁷⁰اجابهم يسوع أليس اني انا اخترتكم الاثني عشر وواحد منكم شيطان.

⁷⁰Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.

⁷¹قال عن يهوذا سمعان الاسخريوطي. لان هذا كان مزمعا ان يسلمه وهو واحد من الاثني عشر

⁷¹Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.