1اذ كان كثيرون قد اخذوا بتاليف قصة في الامور المتيقنة عندنا
1Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2كما سلمها الينا الذين كانوا منذ البدء معاينين وخداما للكلمة
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3رأيت انا ايضا اذ قد تتبعت كل شيء من الاول بتدقيق ان اكتب على التوالي اليك ايها العزيز ثاوفيلس
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4لتعرف صحة الكلام الذي علّمت به
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5كان في ايام هيرودس ملك اليهودية كاهن اسمه زكريا من فرقة ابيا وامرأته من بنات هرون واسمها اليصابات.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6وكانا كلاهما بارين امام الله سالكين في جميع وصايا الرب واحكامه بلا لوم.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7ولم يكن لهما ولد اذ كانت اليصابات عاقرا وكانا كلاهما متقدمين في أيامهما
7і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8فبينما هو يكهن في نوبة فرقته امام الله
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9حسب عادة الكهنوت اصابته القرعة ان يدخل الى هيكل الرب ويبخر.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10وكان كل جمهور الشعب يصلّون خارجا وقت البخور.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11فظهر له ملاك الرب واقفا عن يمين مذبح البخور.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12فلما رآه زكريا اضطرب ووقع عليه خوف.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13فقال له الملاك لا تخف يا زكريا لان طلبتك قد سمعت وامرأتك اليصابات ستلد لك ابنا وتسميه يوحنا.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14ويكون لك فرح وابتهاج وكثيرون سيفرحون بولادته.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15لانه يكون عظيما امام الرب وخمرا ومسكرا لا يشرب. ومن بطن امه يمتلئ من الروح القدس.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16ويرد كثيرين من بني اسرائيل الى الرب الههم.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17ويتقدم امامه بروح ايليا وقوته ليرد قلوب الآباء الى الابناء والعصاة الى فكر الابرار لكي يهيئ للرب شعبا مستعدا.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18فقال زكريا للملاك كيف اعلم هذا لاني انا شيخ وامرأتي متقدمة في ايامها.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19فاجاب الملاك وقال له انا جبرائيل الواقف قدام الله وأرسلت لاكلمك وابشرك بهذا.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20وها انت تكون صامتا ولا تقدر ان تتكلم الى اليوم الذي يكون فيه هذا لانك لم تصدق كلامي الذي سيتم في وقته.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21وكان الشعب منتظرين زكريا ومتعجبين من ابطائه في الهيكل.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22فلما خرج لم يستطع ان يكلمهم ففهموا انه قد رأى رؤيا في الهيكل. فكان يومئ اليهم وبقي صامتا
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїнне бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23ولما كملت ايام خدمته مضى الى بيته.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24وبعد تلك الايام حبلت اليصابات امرأته واخفت نفسها خمسة اشهر قائلة
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25هكذا قد فعل بي الرب في الايام التي فيها نظر اليّ لينزع عاري بين الناس
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26وفي الشهر السادس أرسل جبرائيل الملاك من الله الى مدينة من الجليل اسمها ناصرة
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27الى عذراء مخطوبة لرجل من بيت داود اسمه يوسف. واسم العذراء مريم.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28فدخل اليها الملاك وقال سلام لك ايتها المنعم عليها. الرب معك مباركة انت في النساء.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29فلما رأته اضطربت من كلامه وفكرت ما عسى ان تكون هذه التحية.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витанне таке.
30فقال لها الملاك لا تخافي يا مريم لانك قد وجدت نعمة عند الله.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31وها انت ستحبلين وتلدين ابنا وتسمينه يسوع.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32هذا يكون عظيما وابن العلي يدعى ويعطيه الرب الاله كرسي داود ابيه.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33ويملك على بيت يعقوب الى الابد ولا يكون لملكه نهاية
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34فقالت مريم للملاك كيف يكون هذا وانا لست اعرف رجلا.
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35فاجاب الملاك وقال لها. الروح القدس يحل عليك وقوة العلي تظللك فلذلك ايضا القدوس المولود منك يدعى ابن الله.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36وهوذا اليصابات نسيبتك هي ايضا حبلى بابن في شيخوختها وهذا هو الشهر السادس لتلك المدعوة عاقرا.
36І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37لانه ليس شيء غير ممكن لدى الله.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38فقالت مريم هوذا انا أمة الرب. ليكن لي كقولك. فمضى من عندها الملاك
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39فقامت مريم في تلك الايام وذهبت بسرعة الى الجبال الى مدينة يهوذا.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40ودخلت بيت زكريا وسلمت على اليصابات.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41فلما سمعت اليصابات سلام مريم ارتكض الجنين في بطنها. وامتلأت اليصابات من الروح القدس.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42وصرخت بصوت عظيم وقالت مباركة انت في النساء ومباركة هي ثمرة بطنك.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43فمن اين لي هذا ان تأتي ام ربي اليّ.
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44فهوذا حين صار صوت سلامك في اذنيّ ارتكض الجنين بابتهاج في بطني.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45فطوبى للتي آمنت ان يتم ما قيل لها من قبل الرب
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46فقالت مريم تعظم نفسي الرب
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47وتبتهج روحي بالله مخلّصي.
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48لانه نظر الى اتضاع امته. فهوذا منذ الآن جميع الاجيال تطوبني.
48що споглянув на смиренне слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49لان القدير صنع بي عظائم واسمه قدوس.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50ورحمته الى جيل الاجيال للذين يتقونه.
50І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51صنع قوة بذراعه. شتّت المستكبرين بفكر قلوبهم.
51Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх ;
52أنزل الاعزاء عن الكراسي ورفع المتضعين.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53اشبع الجياع خيرات وصرف الاغنياء فارغين.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54عضد اسرائيل فتاه ليذكر رحمة.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55كما كلم آباءنا. لابراهيم ونسله الى الابد.
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки.
56فمكثت مريم عندها نحو ثلاثة اشهر ثم رجعت الى بيتها
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57واما اليصابات فتم زمانها لتلد فولدت ابنا.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58وسمع جيرانها واقرباؤها ان الرب عظّم رحمته لها ففرحوا معها.
58І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59وفي اليوم الثامن جاءوا ليختنوا الصبي وسموه باسم ابيه زكريا.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60فاجابت امه وقالت لا بل يسمى يوحنا.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61فقالوا لها ليس احد في عشيرتك تسمى بهذا الاسم.
61І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62ثم اومأوا الى ابيه ماذا يريد ان يسمى.
62Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63فطلب لوحا وكتب قائلا اسمه يوحنا. فتعجب الجميع.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64وفي الحال انفتح فمه ولسانه وتكلم وبارك الله.
64Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65فوقع خوف على كل جيرانهم. وتحدّث بهذه الأمور جميعها في كل جبال اليهودية.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66فاودعها جميع السامعين في قلوبهم قائلين اترى ماذا يكون هذا الصبي. وكانت يد الرب معه
66І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67وامتلأ زكريا ابوه من الروح القدس وتنبأ قائلا
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68مبارك الرب اله اسرائيل لانه افتقد وصنع فداء لشعبه.
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленве народові своєму,
69واقام لنا قرن خلاص في بيت داود فتاه.
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70كما تكلم بفم انبيائه القديسين الذين هم منذ الدهر.
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71خلاص من اعدائنا ومن ايدي جميع مبغضينا.
71спасенне од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72ليصنع رحمة مع آبائنا ويذكر عهده المقدس.
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73القسم الذي حلف لابراهيم ابينا
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74ان يعطينا اننا بلا خوف منقذين من ايدي اعدائنا نعبده
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75بقداسة وبر قدامه جميع ايام حياتنا.
75служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76وانت ايها الصبي نبي العلي تدعى لانك تتقدم امام وجه الرب لتعدّ طرقه.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77لتعطي شعبه معرفة الخلاص بمغفرة خطاياهم
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78باحشاء رحمة الهنا التي بها افتقدنا المشرق من العلاء.
78по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79ليضيء على الجالسين في الظلمة وظلال الموت لكي يهدي اقدامنا في طريق السلام.
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80اما الصبي فكان ينمو ويتقوى بالروح وكان في البراري الى يوم ظهوره لاسرائيل
80Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.